Стінопис з’явився на стіні будівлі у Заводському районі
У Запоріжжі створили новий стінопис, який присвятили пам’яті Героїв. Мурал прикрасив стіну будівлі на перехресті вулиць Мирослава Симчича та Демократичної у Заводському районі.
Про це повідомив Максим Кравчук, голова благодійного фонду «Покоління майбутнього», на своїй сторінці у фейсбуці. За його словами, над створенням роботи працювала авторка Людмила Кирилюк. До появи муралу долучилися БФ «Покоління майбутнього» та ВУТ «Просвіта».
«Новий символ пам'яті з'явився у Запоріжжі. Назавжди в серцях! Героям слава! Авторка: Людмила Кирилюк,» - написав голова благодійного фонду.
Читайте також: Львівський художник створив календар про 12 міст-символів українського спротиву - що присвятив Запоріжжю
На світлинах, оприлюднених у дописі, можна побачити весь процес створення стінопису — від перших елементів до завершеної композиції.
У центрі роботи зображений чорний тризуб. Навколо нього розмістили чотири червоні маки та сім пшеничних колосків, які ніби пробиваються із землі. Нижче художниця додала чорний орнамент, а з обох боків композиції написано "Героям Слава".
Кожен із цих елементів має власне символічне значення. Червоний мак в українській культурі пам’яті пов’язаний із жертвами воєн, а також із героїзмом і стійкістю людей, які загинули за свою країну. З 2014 року цей символ в Україні використовують для відзначення Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який припадає на 8 травня, а також Дня пам’яті захисників України.
Пшеничні колоски теж несуть важливий зміст. Вони традиційно уособлюють українську землю, її родючість, достаток і життєву силу. У меморіальних роботах колосся нагадує і про життя, яке було обірване, але водночас символізує продовження пам’яті та надію на майбутнє.
Особливого значення стінопису додає місце його розташування. Мурал створили на вулиці Мирослава Симчича. Її назву Запоріжжя отримало після рішення міської ради від 29 листопада 2023 року — тоді вулицю Лізи Чайкіної перейменували на честь Мирослава Симчича.
Мирослав Симчич народився на Прикарпатті. До ОУН він приєднався у 1941 році, а з 1943-го був бійцем Української Повстанської Армії. У 1948 році його заарештували та призначили 25 років таборів.
Після звільнення у 1963 році Симчич не залишився на волі назавжди: через п’ять років його знову засудили. Лише у 1985 році він остаточно вийшов з ув’язнення. Загалом Мирослав Симчич провів за ґратами 32 роки, 6 місяців і 3 дні.
Водночас його історія пов’язана і з Запоріжжям. Запорізький краєзнавець та військовий Роман Акбаш зазначав, що після звільнення Мирослав Симчич жив та працював у місті, зокрема на Павло-Кічкасі. Повернення до західної України йому було заборонено.
Саме в Запоріжжі він одружився з Раїсою Мороз, яка працювала на металургійному заводі «Запоріжсталь». На цьому ж підприємстві працював і Мирослав Симчич. У 1994 році він переїхав до Коломиї.
У 2017 році Мирослава Симчича реабілітували. Ще через п’ять років він отримав звання Героя України. Мирослав Васильович помер у січні цього року.
Раніше ми писали, що у Запоріжжі на гуртожитку університету, пошкодженому шахедом, завершили створення муралу
Фото Максим Кравчук