18-річний Микита несе бойове чергування на третій лінії оборони Запоріжжя
Микита з позивним “Вовкулака” — житель Кривого Рогу. Розповідає, що наступного дня після дня народження пішов у військомат, але його нікуди не взяли. Як каже боєць, “через деякі схеми” вдалося потрапити в тероборону Запоріжжя.
— Тут, на позиціях, вже місяць, — розповідає Микита. — Перед цим був у інших місцях. До захисту країни готувався морально з 14 років, коли ще вчився в 9 класі. А в 16 у мене вже з’явилася мета — йти захищати свою країну.
У мене дядько військовий, служив у армії, з 2014 року воює. Тобто на мій вибір в першу чергу вплинув дядько. Хотів бути як він.
Дивився фільми історичні, далі почав поглиблювати свої знання з історії. Пішов нахил в сторону націоналізму.
До війни Микита вчився на кухаря-технолога. Коли вирішив стати на захист країни, взяв академвідпустку. Залишилося вчитися два семестри. Після війни планує завершити навчання.
— Микито, і все ж таки що спонукало тебе, такого юного за віком хлопця, стати на захист країни від ворога?
— Це мій обов’язок. Це обов’язок кожного чоловіка, який досяг повноліття і може взяти до рук зброю, щоб захищати свою країну. Це моє виховання, мій внутрішній патріотизм. Я не вагаючись, знайшов можливість і прийшов сюди.
— А як твої рідні віднеслись до твого вибору?
— Мати спочатку ховала документи,щоб я нікуди не поїхав. Батько був у шоці, тому що я його з собою не покликав. Бабуся одразу в сльози, дідусь теж збентежився. А тітка спитала, чому я ні з ким не порадився. Зараз вже всі звикли і все нормально.
Микита розповів, що зброю вперше взяв до рук, коли ще був малим — батько працював у воєнізованій охороні. Але ж, звичайно, не стріляв з неї.
…На бронежилеті хлопця зображені руни. Руни Перемоги, каже 18-річний захисник Запоріжжя.
Фото Олександра Прилепи
