Унікальний музикант підняв дух запоріжців

Молодий і стрункий чоловік, а не дідусь з вусами зіграв запоріжцям на кобзі, бандурі й торбані. Усі інструменти зробив сам. Це Юрій Фединський  – мандрівний кобзар. А ще композитор, звукорежисер, педагог, активіст.

Юрій Фединський зіграв запоріжцям на інструментах, зроблених власноруч

Юрій народився в Міннеаполісі. В Америці прожив 23 роки, ще 24 – «вдома», як сам говорить, тобто, в Україні, на Полтавщині.

- Я завжди хотів приїхати сюди й побачити, як це бути вдома, як це в державі, де всі або більшість українці, - пояснює Юрій Фединський. - Чи знайду я тут своє щастя? І відповідаю: так, я знайшов своє щастя. Мені тут добре, у мене цікаве життя.

Такий от неординарний чоловік виступив, а точніше б сказати, зустрівся із запоріжцями (крім музики, було й багато спілкування) у музейному хабі на проспекті Маяковського. Організував зустріч гуру музичних інструментів Денис Васильєв.

        

Денис говорив з публікою не менше Юрія і часом підігрував кобзі на ударних (зокрема, на інструменті, «частково придуманому в країні Тринідад і Тобаго 20 років тому»).

В Україні зараз усього 3-4 майстри, які виготовляють бандури.

– Тобто, на 10 мільйонів людей – один майстер, - вразив цифрами Денис Васильєв і показав на Юрія: – Один з них перед вами.

- Інструмент має пам’ять, - каже Юрій

Юрій Фединський до запоріжців приїхав вдруге. Зізнається: найважливіше те, що поговорив з нами про кобзарство.

- Мені було цікаво: а що то таке - кобзарство? Чому Шевченко так поважав їх? – розказує Юрій. – У мене завжди була думка: а, може, це ключ. Ключ до перемоги, до розвитку нашої нації. Заспівають пісню всі українці – вмикається кнопка і всі вже розуміють, як об’єднуватися. Знаю, що завше так ведеться, і я кобзарюю.

Це, мабуть, відповідь на запитання під час війни: яка роль кобзарів і чи потрібні вони взагалі?

Юрія порадувала запорізька аудиторія

Юрій Фединський раніше захоплювався авангардом, експериментував на бандурі. Але в 23 роки зрозумів: коли в капелі грає 50 чоловіків у червоних чоботях – то не автентичне кобзарство, то сучасність.

І він занурився в традиції. Та не відстоює консерватизм. Просто вважає важливим, аби бандуристи знали традиції і збагачували їх грою на сучасних інструментах.

- А найкрутіша форма – дума, - говорить кобзар Юрій Фединський. - Її важко розуміти, це щось таке дивне зі старовини. Але я знаю, що Бог шепотів на вухо Миколі Лисенку, щоб записав думу, яку грав Остап Вересай. Щоб зберегти цю пісню для майбутнього. І те майбутнє – це сьогодні й зараз. Ці пісні створені для перемоги сьогодні.

Після таких слів Юрій Фединський виконав «Думу про Хведора Безрідного». А щоб не було «важко розуміти», пояснив, про що він співає в думі.

Спілкування після концерту

У Юрія чимало учнів, він навчає їх робити інструменти, кобзарювати. З ними кобзарює й під час війни. Щоправда, одна учениця поїхала до Ірландії, друга – до Індії. Тож у Запоріжжі був сам. Відчув, як московіти обстріляли місто з «Іскандера» . 

- Було страшно, - зізнається Юрій. - Я зіскочив з ліжка, гадав: де це? Мене заспокоїли, що не так близько.

А коли був коло Донецька, то бомби вибухали кожні 10 секунд, - згадує кобзар. За час війни він побував уже у 200-300 точках, часом на фронті.

П’ять років кобзарював Канадою, Америкою, Європою.

- Люди запрошують, я сідаю в авто і їду, - розказує музикант. - Три місяці курсував від Польщі до Італії, Португалії й назад. Це моя праця. Моя професія створена для того, щоб під час війни передати дух предків, дух лідерів.

Запоріжців зацікавила й вишиванка Юрія – білим по білому

До Запоріжжя Юрій Фединський прибув у рамках своєї поїздки вздовж лінії фронту. Перед зустріччю з містянами в музейному хабі мав виступ у військовому шпиталі. Наступного дня планував зіграти в церкві. Далі курсом, очевидно, Нікополь.

- Я не боюся тої бомби, якщо відчуваю, що Бог хоче, аби я йшов туди. І я йду, - пояснює свій шлях мандрівний кобзар Юрій Фединський. - Але якщо Бог закрив дорогу, я кажу: «Дякую, Боже. Я туди не йду». Таким чином, він показує мені, куди треба, а куди – ні.

Фото автора

Читайте також:  У Запоріжжі диригент закохав у себе глядачів