Група Метінвест надає допомогу та роботу маріупольцям, які приїхали до Запоріжжя
Запоріжжя за 37 днів роботи «зелених коридорів» зустріло понад 106, 5 вимушених переселенців. Серед них майже 29, 5 тисяч – діти.Більшість вимушених переселенців приїхали до Запоріжжя з Маріуполя.
Частина з них намагається побудувати нове життя у нашому місті. Люди, які працювали на підприємствах Групи Метінвест отримують у Запоріжжі всю необхідну допомогу.
Тиждень тому у Запоріжжі запрацював центр реабілітації та реінтеграції переселенців. Маріупольці, які втратили роботу через війну, можуть отримати в центрі не тільки консультаційну, медичну, психологічну допомогу, а й допомогу з працевлаштування.
Одна з таких переселенок — Надія Савенко. Вона евакуювалася до Запоріжжя з Маріуполя. У рідному місті працювала на одному з підприємств Групи Метінвест. Як згадує Надія, дістатися до нашого міста було складно.
-У нашій родині 6 людей. Ми виїхали всі на попутному транспорті. Але через обстріл колону розділили. Свекор та його син встигли виїхати, а ми залишились. Довелося повертатися до Маріуполя. Ми жили там ще тиждень. 15 березня ми дізналися, що можна виїхати, на жаль, це був не зелений коридор, але хоча б з’явилася можливість. Чоловік посадив на попутку свекруху і прибіг за нами у бомбосховище. Він посадив на попутку мене з хлопцями, а сам приїхав наступного дня.
- Надіє, чому ви вирішили їхати саме до Запоріжжя?
- Ми приїхали до Запоріжжя, бо це найближчий населений пункт, де хоча б відносно спокійно та безпечно. Тут нас дуже гарно прийняли, надали житло, їжу. Нам тут подобається. Тут добре та безпечно, тому ми вирішили залишитися у Запоріжжі.
Антону Ніколаєнко також довелося покинути рідний Маріуполь. Хлопець працював на Маріупольському ремонтно-механічному заводі. Евакуюватися встиг у перший день війни. Антон вже знайшов роботу у Запоріжжі.
-24 лютого в мене була перша зміна на роботі. Зміна почалась, а потім ми сиділи у бомбосховищі, чекали команди, що роботи далі. Начальник зміни сказав, щоб ми їхали додому та чекали. Я жив з дружиною та дитиною на лівому березі Маріуполя, там було дуже гучно. У всіх була паніка, ніхто не знав, що робити, — розповідає Антон Ніколаєнко. — Тоді працював тільки один блокпост в бік Бердянська. Ми взяли документи, поїхали в тому, в чому були, ніхто не думав, що брати з собою. Нам пощастило виїхати, бо ввечері мені подзвонили і сказали, що блокпост не працює.
Спочатку ми поїхали до батьків у село Старомайорське. Але там також десь через три тижні почались бойові дії. Приїхали військові з ЗСУ та попередили, що у селі буде небезпечно. Батьки сказали, аби ми їхали. Потім я їх також забрав. У Запоріжжі я живу у друга. Дружину, дитину та маму ми відправили до Германії, а ми з батьком тут.
-Як швидко ви знайшли роботу у Запоріжжі, хтось допомагав з цим?
— Коли приїхав до Запоріжжя, одразу почав шукати роботу. А потім мені подзвонили з Центру кар’єри Метінвест і запропонували роботу. Я працевлаштовуюсь на Запорізький ливарно-механічний завод, — розповідає Антон Ніколаєнко. — Я дуже радий, що залишився працювати на підприємстві Групи Метінвест. Нам дуже добре допомагають, розповідають, куди звертатися, запитують, що нам потрібно. Мені пощастило, що я працюю у цій компанії.Я втратив дім у Маріуполі, батьківський дім у селі. Як жити далі, що планувати поки неможливо сказати. Але робота є – це вже щось.
Генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков днями відвідав Запоріжжя. Він побував в основних цехах комбінату, гуманітарному хабі та поспілкувався зі співробітниками запорізьких підприємств Метінвесту, а також з маріупольцями, які тепер живуть у Запоріжжі.
-Ми допомагаємо нашим колегам з Маріуполя, які виїжджають із окупованого міста. Дуже важливо їм допомогти, доставити гуманітарний вантаж. Адже люди виїжджають без нічого: без засобів для існування, одягу, медпрепаратів, базових санітарних речей. І в цей момент дуже важливо їх підтримати, — зазначив Юрій Риженков.
Маріупольці зазначають, що вдячні запоріжцям за теплий прийому, але сподіваються повернутися до рідного міста, аби відбудовувати його.
Зазначимо, що Група Метінвест у координації з Фондом Ріната Ахметова продовжують підтримувати тих, хто страждає від агресії РФ проти України.
Гуманітарний проєкт «Рятуємо життя» набирає обертів, щоб якнайбільше людей відчули підтримку. З початку заснування проєкту за кордоном та в Україні закуплено 2 тис. 700 тонн харчових продуктів.
Фото Олександра Прилепи