Нині Дарина служить на Запорізькому напрямку бойовим медиком 15 бригади оперативного призначення Нацгвардії України 

Раніше дівчина працювала в цивільній лікарні. Згодом - вступила до лав Нацгвардії, та бойовим медиком стала не відразу. Спочатку Дарина служила фельдшером в одному з підрозділів, надавала медичну допомогу і лікувала солдатів строкової служби.

«Для мене вони були, як діти! Але сьогодні ці діти хто мобілізований, хто підписав контракт. Вони стали справжніми чоловіками і мужньо захищають нашу Неньку-Україну. Це, без перебільшення, цвіт нашої нації, я ними захоплююся!» - не приховує захвату нацгвардійка.

Служба бойового медика – не з легких. Він відповідає за надання невідкладної домедичної допомоги на місці поранення в бойових умовах, а також займається первинною допомогою та забезпечує евакуацію бійців з місця поранення чи захворювання.

За словами Дарини, з поранень на фронті найчастіше зустрічаються травматична ампутація кінцівок, акубаротравма, закрита черепно-мозкова травма, струс мозку та уламкові поранення. А найбільш поширена причина смерті після поранень – критична кровотеча. І саме якісна домедична допомога є запорукою виживання та успішного лікування пораненого.

Неодноразово військовослужбовиця Національної гвардії зустрічала під час своєї служби приклади мужності та незламності наших гвардійців. Один з подібних прикладів запам’ятався їй особливо яскраво:

«Ми проводили евакуацію бійця, пораненого в результаті ворожого артобстрілу. Добре його запам’ятала. Всю дорогу, поки ми їхали до лікарні – а він потребував шпиталізації – цей воїн благав не залишати його в лікарні. Бо він не може залишити побратимів, як вони без його допомоги? І взагалі – везіть мене назад на позиції! Пишаюся, що служу поруч з такими мужніми військовослужбовцями, справжніми патріотами!».

Сім’я Дарини з розумінням та схваленням ставиться до її небезпечної служби. Син дуже пишається своєю мамою-військовослужбовицею.

Після нашої Перемоги пані сержант планує завершити навчання у виші на психологічному факультеті. На її думку, медична і психологічна служби тісно пов’язані між собою, та повинні співпрацювати – в першу чергу, заради повного відновлення поранених бійців.

«Та зараз у нас одна мрія – якнайшвидше перемогти! І щоб всі, хто зараз боронить нашу Батьківщину, повернулися додому цілими та здоровими. А вже потім можна буде і в українському Криму відпочити!» - посміхається Дарина.

Історію військовослужбовиці розповіли на сторінці Південне оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України в Фейсбуці.

Читайте також: Як нацгвардієць разом із побратимами не допустив прориву окупантів до Запоріжжя