Похорон – не привід запускати до росії небажані елементи, так сказали окупанти українці, яка їхала у Бердянськ поховати батька
Окупанти не пускають українців до Бердянська, навіть, якщо вони намагаються приїхати на декілька днів на похорон рідних. Жахливу історію мешканки Бердянська, яка тимчасово виїхала з міста і хотіла приїхати додому на похорон батька, опублікували у телеграм-каналі «Бердянськ Сьогодні». Ім'я жінки не називають, тому що в окупації досі залишились її рідні.
Читайте також: На окупованій території Запорізької області достроково розпочали незаконні вибори президента росії
"Ми виїхали з окупації у серпні 2022, щоб діти мали змогу навчатись у українській школі. Та й рашистські паспорти брати не хотіли. Мої батьки залишились. Вони навідріз не хотіли виїжджати, бо там їх дім. Сказали, що будуть чекати визволення вдома.
На початку січня мені зателефонувала мама, сказала, що батьку раптово стало дуже погано. Я одразу прийняла рішення їхати", - згадує жінка.
У дорозі вона дізналась, що тато помер. Попросила мати почекати з похороном, щоб встигнути приїхати.
"Захопили мій дім, розлучили з рідними, не дали попрощатися з батьком"
"Я була повністю розгублена. Постійно ридала. Але проривалась додому, щоб хоча б попрощатись. Я знала, що у аеропорту будуть перевірки. Почистила соцмережі, контакти. Та в мене особливо нічого й не було.
Прилетівши в аеропорт, на фільтрації у мене, як і у всіх, забрали телефон на перевірку. Я чекала більше п’яти годин. Потім мене викликали, почали питати про мету. Я сказала, що батько помер. Їду на похорон на декілька днів.
На що мені сказали: похорон – це не привід запускати до росії небажані елементи. Я питаю: чого я не бажана. Мені сказали: у вас у телефоні контакт нациста".
Виявилось, що у жительки Бердянська залишився контакт однокласника, з яким вона востаннє спілкувалась сім років тому. За словами окупанта, він зараз служить у ЗСУ. Жінка намагалась пояснити, що не знала про це. Плакала, казала, що може пройти поліграф та просила, щоб пустили востаннє побачити батька.
Читайте також: Кожного дня чекають на звільнення - скільки людей на Запоріжжі залишається в окупації
"Ніхто мене не слухав. Сказали, що я більше ніколи не зможу приїхати у Бердянськ, посміхались. Кляті та прокляті на віки. Не уявляю навіть, яка кара може спокутувати увесь той жах, який вони творять сьогодні з нашим людьми.
Вони захопили мій дім, розлучили мене з рідними, не дали мені попрощатися з батьком. Ця біль залишиться в мене на все життя".
Ми писали, як росіяни шантажують українців на захоплених територіях Запоріжжя.
Фото Юлії Покас
