Запоріжжя. Події. Люди.

Мешканці окупованого міста Запорізької області вимушені обирати між їжею та ліками

Мешканці окупованого міста Запорізької області вимушені обирати між їжею та ліками

Мешканці окупованого міста Запорізької області вимушені обирати між їжею та ліками — фото 1

Бердянці виживають в окупації, обираючи між їжею та ліками

Ціни на продукти, медикаменти в аптеках та всілякі інші товари зростають у Бердянську постійно. Як пише у соцмережах жителька міста, ще на початку місяця на один похід до ринку та аптеки їй вистачало 1 тис. грн, то зараз на той же набір покупок знадобилось вже понад 2 тис.
Від багатьох продуктів взагалі довелося відмовитися, занадто дорого. Банани та цитрусові не купують навіть дітям. Нині російське "дешеве" коштує, як коштувало українське довоєнне "дороге".
Окупанти заявляють, що в аптеках зараз можна придбати російські аналоги українських медикаментів. Вони то може і є, тільки купити собі може їх дозволити не кожен.
"Я в Україні купував батькові ліки за 400 грн, - пише мешканець Бердянська, - а тепер вони коштують 1600. Замість противірусного Новіріна, платівка якого коштувала до війни 50 грн, в аптеці пропонують аналог ціною 370 грн за платівку.
Деякі адепти російського світу намагаються запевнити, що росія всіх нас облагодіювала, ось порівняти хоча б пенсію в Україні та російську. Але якщо включити мозок, то стає зрозуміло, що російська пенсія за таких космічних цін – це просто копійки, які не врятують нікого".
"За української пенсії у 3 тис пенсіонер міг собі дозволити купити палку ковбаси за 100 грн, - пише у соцмережах мешканець Бердянська, - і знав, що ця ковбаса і завтра коштуватиме стільки ж. Сьогодні ж за цю палку треба віддати вже 300 грн, а завтра, мабуть, уже 400 грн".
Тим хто опинився у безвихідді, отримати руську пенсію, як з’ясувалось, зовсім не просто. Також непросто перевести у готівку українську пенсію, яка справно приходить на картки.
"Я іноді думаю, а чорт із ним, ми вже своє життя прожили! – каже пенсіонер, мешканець Бердянська. – Але дуже хочеться дотягнути до того дня, коли до Бердянська увійдуть ЗСУ, до того дня, коли виженуть звідси всіх росіян, коли до магазинів повернутися українські товари, до аптек – українські ліки. Лише надія на цей день допомагає нам вижити".

Джерело: сторінка Бердянської міської ради у Фейсбуці