Мешканці Центру допомоги «Інвестохіллс»
написали листа Президенту України
З кінця квітня у Запоріжжі функціонує Центр допомоги «Інвестохіллс», в якому знаходять прихисток жителі чотирьох областей України — Запорізької, Донецької, Луганської та Херсонської.
За цей час центр прийняв близько 600 осіб, які виїхали з окупованих територій чи населених пунктів, які знаходяться під постійними ворожими обстрілами.
Зараз функціонування центру опинилося під загрозою через блокування Службою безпеки України рахунків компанії “Інвестохіллс Веста”, яка його створила і фінансує.
Ініціативна група мешканців звернулася до Президента України Володимира Зеленського з відкритим листом, у якому розповіла про проблеми з функціонуванням центру.
Центр для переселенців облаштували за місяць
- Після початку військової агресії ініціативні люди з нашої компанії вирішили створити центр для біженців з окупованих районів, - розповідає керівник Центру допомоги «Інвестохіллс» Микола Городенський. - І саме в Запоріжжі, тому що цей регіон найближчий до територій, де ведуться бойові дії або які окуповані.
За словами Миколи Васильовича, в Запоріжжі у компанії було приміщення площею біля 2000 м2. Це було офісне приміщення і до війни здавалося в оренду.
- Але з початком війни усі орендатори з’їхали і ми вирішили обладнати це приміщення під потреби переселенців, - продовжує Микола Городенський. - Компанія виділила понад 2 мільйони гривень на його переобладнання.
Були повністю замінені електропроводка та каналізація, зробили дві кухні, установили душові кабіни.
Для переселенців закупили побутову техніку — холодильники, пральні машини, електрочайники, бойлери, а також ліжка, матраси, подушки, ковдри, постільну білизну.
Від появи ідеї створення центру для переселенців до її реалізації минув приблизно місяць: роботи по переоблаштуванню почалися на початку квітня, а вже 28 квітня тут вже приймали першого мешканця — жителя Мелітополя.
"З вулиці" переселенців не приймають
На травневі свята у центр заїхало близько півсотні людей. І з часом кількість мешканців тільки збільшувалась. Регулярно в центрі проживають 100-120 осіб.
Із Запорізької області це переважно мешканці Василівського району, Енергодара, Мелітополя, Оріхівської громади, яка знаходиться під постійними ворожими обстрілами. Багато приїхали з Маріуполя Донецької області, Лисичанська Луганської, Херсона, Берислава, Каховки та сіл Херсонської області.
Частина переселенців після кількох днів або тижнів перебування відправляється в більш безпечні регіони — на захід України чи за кордон, хтось повертається додому на окуповану територію доглядати за майном, а частина живе у центрі вже кілька місяців.
Варто зазначити, що “з вулиці” переселенців у Центр допомоги «Інвестохіллс» не беруть. Сюди вони потрапляють після реєєстрації, яка кілька місяців проходила біля “Епіцентру” на Оріхівському шосе, а після обстрілу гуманітарної колони — у “Козак-Палаці”.
Як розповів Микола Городенський, зараз у центрі проживають 140 осіб, з яких 35 дітей, близько 40 людей похилого віку, яким 60+, а також дві особи з інвалідністю (чоловік не бачить, а жінка пересувається на милицях).
Перебування у центрі для усіх безкоштовне. Він розрахований на 200 осіб, зараз тут 180 ліжок. Вільними є 40 ліжок, але через проблеми з опаленням на довгостроковий термін тут переселенців поки що не беруть. Максимум — на 5 днів.
До речі, тут діють суворі правила щодо неприпустимості вживання алкоголю та наркотиків - за знаходження у стані алкогольного сп’яніння чи під дією наркотиків виселяють протягом двох годин. Керівник центру навіть алкотестер придбав для перевірки мешканців.
Каже, було два інцидента за участі мешканців “під градусом”, довелося викликати поліцію. Їх негайно виселили.
- Багато хто хоче потрапити до нашого центру, бо тут безпечно, - зазначає Микола Васильович. - Наскільки я знаю, з державного чи комунального закладу важко виселити людей за пияцтво. А у нас приватний центр і у нас є чіткі правила перебування. При заселенні людина розписується, що з ними ознайомлена.
Волонтери підтримують центр
Центру постійно допомагають волонтери. Микола Городенський приїхав у Запоріжжя з Києва, спочатку нікого з волонтерів не знав. Знайомився за допомогою місцевих чатів. Розповідав, що вони молода команда волонтерів, яка хоче допомогти людям і просив, за можливості, допомогти.
- Люди приносили посуд, теплі речі, - ділиться Микола Васильович. - Я дав оголошення в корпоративному чаті компанії, в якій працюю, і кожен працівник вислав у Запоріжжя посилку з речами.
Був період, що ми з “Нової пошти” по 2-3 рази на день привозили автомобілем посилки. Завдяки тому, що люди відгукнулися, ми змогли забезпечити переселенців необхідними речами.
Центру також передавали овочі, фрукти, продукти харчування - м”ясо, яйця. Члени Асоціації кондитерів Запоріжжя 1 червня порадували дітвору власноруч виготовленими смаколиками. А в Міжнародний день торта 20 липня подарували величезний торт.
“Допомагали як організації, так і окремі волонтери — особливо подружжя Наталія і Сергій, Кирило Дядя. Найбільше допомоги центр отримав від БО «Карітас-Маріуполь», БФ «Клініка святого Миколая», БФ «Черіті ЮА», Центр соціальних служб м.Запоріжжя, БФ «Ти не одна» та багатьох інших, - розповів Микола Городенський.
Рахунки компанії заблокувало СБУ
Центр пропрацював кілька місяців, як трапилося непередбачуване — у липні з ініціативи СБУ рахунки компанії «Інвестохіллс Веста» заблокували. А це значить, що подальше функціонування центру під загрозою, адже його фінансує компанія.
Ці місяці у центрі викручувалися за допомогою благодійників. «Спільнота Волонтерів Об’єднанних Ідеєю -СВОІ» та міжнародні донори за участю ООН допомогли з ремонтом даху.
На даний час центр першочергово потребує коштів, і немаленьких, на проектування системи опалення. А також на оплату рахунків за спожиті комунальні послуги.
Компанія купила це приміщення у 2021 році і на той час воно вже було відключене від централізованого опалення.
- Коли ми створили цей центр для переселенців, то ще в червні звернулися з листом до концерну “Міські теплові мережі” з проханням про вирішення питання підключення приміщення до системи опалення, - розповідає керівник центру. — Переписка з концерном дотягнула нас до періоду, коли постала гостра потреба в теплі.
В даний момент робимо проект на опалення. Це займає час. Плюс у нас проблема з оплатою цих рахунків — через те, що рахунки компанії заблоковані.
З липня власними силами намагаємося врятувати центр. Гроші на оплату робіт по проектуванню є, але ми не можемо їх використовувати.
Поки що тримаємось на плаву. Але довго не витримаємо: якщо компанія і надалі буде в такому скрутному становищі, то доведеться закрити центр.
У Запоріжжі таких центрів для проживання переселенців, як наш, наскільки мені відомо, небагато. У нас є дитяча кімната, дитячий майданчик, працює психолог, створені всі умови для сімей з дітьми.
До речі, у центрі облаштували укриття, куди мешканці можуть спуститися під час повітряних тривог. Для дітей тут встановили батут.
Головне - є дах над головою
Людмила Шинкаренко до Запоріжжя разом з чоловіком та двома дітьми приїхала з Дніпрорудного у квітні. Пару тижнів пожили безкоштовно у спортліцеї, а на початку травня їм сказали шукати житло самостійно.
Чоловік Людмили поїхав у центр реєєстрації переселенців біля “Епіцентру” і там його направили у Центр допомоги “Інвестохіллс”.
- У центрі абсолютно безкоштовне проживання, - зазначає Людмила Шинкаренко. - Тут надаються юридичні послуги, психологічна допомога. Керівник центру Микола Васильович допомагає мешканцям чим може.
Головне — тут є дах над головою. Що особливо важливо для людей, які сиділи у підвалах. У центрі створені комфортні умови для перебування. Для дітей є дитяча кімната, дитячий майданчик, який влаштували мешканці разом з волонтерами.
Ще влітку ми прочитали про те, що рахунки компанії, яка фінансує центр, заморожені. Але ми сподівалися, що проблема буде вирішена і все буде гаразд. На жаль, цього поки що не сталося.
Якщо центр закриють, то 140 мешканців опиняться на вулиці. А нам немає куди йти.
Винаймати житло — дуже дорого. У центрі є люди, які отримують пенсію в 2000 гривень і 2000 гривень державної допомоги ВПО. Чи може людина на ці доходи винаймати квартиру у Запоріжжі? Звісно, ні.
У центрі мешкають багатодітні родини з грудними дітьми. На нашому третьому поверсі - дві такі родини, де по троє діток. Найменшенькій дитинці 2 місяці.
Чесно кажучи, ми не уявляємо, що будемо робити, якщо цей центр закриють. Ми тут уже облаштувалися, організували чергування, слідкуємо за порядком. Ми вже як один великий колектив.
Закрити цей центр, виставити мешканців на вулицю в зиму — це просто перекрити дихання людям. Поставити у стресову ситуацію, з якої ми тільки почали виходити.
Закрити центр — це поставити хрест на долях людей, які тут, у центрі, почали посміхатися і оживати після жахіть війни, перенесених вдома. Кинути їх у шоковий стан — хтось може не витримати нового удару долі і зламатися.
Ми хочемо, щоб у нас був дах над головою. Тим більше, що його вже ремонтують!
Квартира у Оріхові зруйнована
А Наталія Оберемок до Запоріжжя з багатостраждального Оріхова евакуювалася у кінці квітня. 10 днів жила у приватному секторі, а потім поселилася у цьому центрі. Наталя Олексіївна мешкає в кімнаті разом з 45-річним сином Олександром і “британцем” Кусем — котом внука. Внук знімає квартиру у Запоріжжі, але її господарі не дозволили заселитися з котом.
- Умови тут гарні, - ділиться Наталія Олексіївна. - Ми тут навели порядок, подвір’я прибрали від бур’янів. Коля усіх організовує. І волонтери нам багато допомагають. Цей центр ні в якому разі не можна закривати!
Квартира Наталії Олексіївни у Оріхові непридатна для життя - ворожий снаряд попав у квартиру поверхом нижче і її житло, як розповіла жінка, "провалилося". Тому у місто, яке до того ж ворог рівняє з землею, до кінця війни жінка точно не повернеться. Так що Центр допомоги "Інвестохіллс" - це поки що єдиний її прихисток.
Фото Олександра Прилепи
