«Метінвест» готується до сталевого відродження: як компанія планує наростити виробництво попри війну
На Форумі промисловців від Forbes Ukraine, що відбувся у Києві, операційний директор Групи «Метінвест» Олександр Мироненко поділився баченням розвитку української промисловості, інвестицій у вітчизняні активи та шляхів нарощування виробництва.
Читайте також: Метінвест — у першій десятці платників податків України та лідер у металургії
Захід зібрав понад тридцять провідних експертів — власників, топменеджерів великих компаній, представників банківського сектору та уряду. Учасники обговорили, як створити конкурентну промисловість майбутнього — від переміщення виробничих потужностей і модернізації заводів до нових форматів співпраці бізнесу з державою.
За словами топменеджера, від початку повномасштабного вторгнення «Метінвест» змушений був адаптуватися — налагоджувати нові логістичні маршрути та перебудовувати виробничі процеси після втрати низки ключових активів, серед яких маріупольські підприємства, Авдіївський коксохімічний завод і Покровська вугільна група.
Він також відзначив ефективну взаємодію з державними структурами — спільні програми та роботу над вирішенням критичних для промислового сектору питань. Мироненко підкреслив, що найближчим часом на галузь чекає низка важливих викликів.
CBAM: головна загроза для металургії
Один із ключових ризиків — механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), який почне діяти з січня 2026 року. Він може призвести до запровадження додаткових мит на українську сталеву продукцію.
«Це зробить нас менш конкурентними. Разом з урядом ми зараз працюємо над тим, щоб добитися відтермінування дії механізму CBAM для України. Це дало б змогу після перемоги відновити виробництво, модернізувати заводи та привести їх у відповідність до екологічних стандартів ЄС. Це найактуальніше питання для галузі сьогодні», — наголосив Мироненко.
Захист внутрішнього ринку
Ще одна проблема пов’язана з тим самим CBAM. Через нові умови українські компанії можуть втратити переваги при експорті до ЄС, тому вже зараз слід готуватися до конкуренції з імпортом.
«Турецькі виробники рулонного прокату можуть переорієнтуватися на Україну. Це створить надлишок імпортної продукції, що обмежить можливості для наших підприємств. Ми повинні захищати українського виробника та робочі місця», — зазначив він.
Безконтрольний експорт брухту
Мироненко окремо звернув увагу на стрімке зростання експорту металобрухту. Якщо на початку війни він становив близько 4 тисяч тонн щомісяця, то нині — уже до 50 тисяч.
«Кожна тонна вивезеного брухту — це втрата для економіки у розмірі 800–900 доларів валютної виручки. Ці кошти могли б залишатися в Україні, якби брухт перероблявся на вітчизняних підприємствах, створюючи додану вартість і нові робочі місця», — пояснив він.
Тарифи державних монополій
Ще один виклик — високі тарифи, які встановлюють державні монополії.
«Ми розуміємо необхідність підвищення тарифів, але це має відбуватися з урахуванням інтересів великого бізнесу. Не можна, щоб приватний сектор компенсував неефективність державних компаній. Потрібно шукати компроміси», — підкреслив Мироненко.
Кадровий дефіцит
Нестача працівників також суттєво впливає на виробництво.
«На наших підприємствах нестача персоналу сягає 15–20%. Ми змушені покривати її за рахунок понаднормової роботи та залучення підрядників. Мобілізація важлива для оборони, але вона обмежує можливості розширення виробництва», — зауважив топменеджер.
Інвестиції та розвиток
Попри складнощі, «Метінвест» поступово відновлює інвестиції. Нині металургійні активи працюють на 75% від довоєнного рівня.
«Ми вже інвестували 20 мільйонів доларів у ремонт доменної печі на «Каметсталі» та будуємо установку для згущення відходів на Північному ГЗК. Наступного року плануємо розширену програму з відновлення активів. Ми не зупиняємося й шукаємо рішення для сталого розвитку українського виробництва», — розповів Мироненко.
Плани збільшення виробництва
За словами операційного директора, наразі говорити про подвоєння обсягів виробництва зарано.
«Ми можемо відновити ті 25% потужностей, які зараз простоюють у металургії. Для цього необхідно запустити дві доменні печі, що потребує значних інвестицій і доступу до міжнародного фінансування», — пояснив він.
У гірничодобувному напрямі три з чотирьох комбінатів уже працюють на довоєнному рівні. Проте Інгулецький ГЗК простоює через надвисоку ціну електроенергії.
«Маємо план його відновлення, але потрібно створити економічні умови для запуску. Це забезпечить 12 мільйонів тонн залізорудної сировини, податкові надходження та дві тисячі робочих місць у Кривому Розі», — додав Мироненко.
У короткостроковій перспективі «Метінвест» зосередиться на стабілізації виробництва та відновленні внутрішніх потужностей. У довгостроковій — компанія планує реалізувати масштабну інвестиційну програму модернізації підприємств під виробництво «зеленої» сталі, що стане основою сталого розвитку після завершення війни.
Раніше ми повідомляли про те, що "Метінвест" - провідний приватний інвестор у сфері освіти в Україні: які досягнення
