СЕО Групи Метінвест розповів, як одна з найбільших українських компаній долає виклики воєнного часу
Міжнародна група компаній Метінвест, якій належать активи в гірничодобувній галузі та металургії, а також комерційні представництва в Україні, Європі та США, зазнала значних пошкоджень під час російської агресії. Але водночас Метінвест продемонстрував неабияку стійкість та здатність адаптуватися до надскладних обставин.
Про те, як компанія долає виклики воєнного часу Юрій Риженков, генеральний директор Метінвесту, розповів в інтерв’ю Керуючому партнеру PwC в Україні Аго Вілу. Повну версію можна прочитати на офіційному сайті Групи Метінвест.
Читайте також: Сталева мрія: скільки сталі необхідно для відбудови України
— Юрію, не так багато компаній постраждали від війни настільки сильно, як Метінвест. Ми всі знаємо про «Азовсталь», ММК Ілліча, а також про перебої у ваших логістичних ланцюжках. Розкажіть, будь ласка, яким чином Ви трансформували бізнес, аби мати можливість й надалі продовжувати працювати за таких важких обставин.
— Передусім нам потрібно було забезпечити можливість нашим дочірнім структурам за кордоном діяти незалежно, оскільки вертикально інтегрована структура була порушена, й вони тимчасово втратили зв’язок із нею. І, поки ми відновлювали її, надважливим завданням для них було навчитися працювати у відкритому ринковому середовищі. Нашою метою було забезпечити можливість для однієї частини компанії безперешкодно функціонувати в той час, коли інша змушена боротися з наслідками війни.
Наступний крок за порядком, але не за значенням, – це евакуація цивільного населення з регіонів, що найбільше постраждали від бойових дій. Першочерговим завданням було перевезти якнайбільше людей та забезпечити їх усім потрібним, зокрема тимчасовим прихистком та предметами першої потреби. Нашою третьою ініціативою стала підтримка Сил оборони України в стримуванні російського наступу.
Коли ми вжили всіх цих заходів, то почали переглядати нашу логістику в Україні, порушену через блокування чорноморських портів. Нам потрібно було перемістити все до західного кордону та тісно співпрацювати не лише з «Укрзалізницею», а й з польськими, румунськими та угорськими перевізниками, які виявилися не зовсім підготовленими до такого зростання обсягів вантажоперевезень.
— Як Ви готуєтеся до можливих відключень електроенергії?
— Є кілька кроків, які ми можемо зробити, аби забезпечити безперебійне живлення – це форвардні контракти та імпорт, як минулої зими. Ми до цього готові. Але важливо пам’ятати, що ми не можемо повністю уникнути блекаутів через інфраструктурні обмеження.
Читайте також: Для стабільності держави: SCM нарощує інвестиції в Україну
Наразі ми не здатні побудувати достатньо власних генерувальних потужностей, аби повною мірою забезпечити свої виробничі потреби. Проте в нас є можливість задіяти модульні електростанції або великі генератори, щоб правильно зупинити роботу підприємства у разі відключення. Це критично як для меткомбінатів, так і для вугільних шахт. На металургійних комбінатах важливо уникати раптового відключення електроенергії, оскільки там ведеться робота з розплавленим металом, а тому знеструмлення завдає серйозної шкоди обладнанню. Наші резервні потужності дають змогу тримати в робочому стані одну піч на «Запоріжсталі», а також забезпечити вентиляцію та водопостачання для виробничих процесів. Тож у разі раптового знеструмлення ми можемо поступово призупинити виробництво, дотримуючись регламентної процедури, а потім, коли електроенергія відновиться, безперешкодно відновити виробництво.
— Яке Ваше стратегічне бачення стосовно «зеленої» металургії, і яким чином її можна запровадити в Україні? Чи маєте Ви плани щодо декарбонізації в Метінвесті?
— Наша стратегія залишається незмінною. Ми сформулювали її ще до початку вторгнення, і навіть після втрати потужностей у Маріуполі, вона продовжує діяти для інших активів. Ми продовжуємо зосереджуватися на переведенні наших підприємств на високоякісну залізну руду для технології заліза прямого відновлення (DRI), що має вирішальне значення для сталого виробництва сталі в Європі. Це має особливе значення, оскільки нам не вистачає вторинної сировини для електродугових печей. Наразі ми також плануємо проєктування потужностей з виробництва заліза прямого відновлення – DRI-окатків та гарячебрикетованого заліза (HBI) у Криворіжжі.
Читайте також: Як «Запоріжсталь» веде боротьбу на економічному фронті — в матеріалі чеського провідного медіа ČT24
На меткобмінатах ми зараз працюємо над проєктами, спрямованими на значне скорочення викидів CO2 у короткостроковій та середньостроковій перспективі. Це передбачає стратегічний крок до поступової ліквідації доменних печей та їхньої заміни електродуговими печами. Це зменшить викиди СО2 до рівня, який наразі вважається стандартом для сталого виробництва сталі в Європі.
— Чи можете Ви навести кілька прикладів, як ви допомагали Україні під час цієї війни й, можливо, поділитися планами у цій сфері?
— Як я вже згадував раніше, від початку повномасштабного вторгнення ми активно використовуємо нашу техніку, аби допомагати ЗСУ в будівництві оборонних ліній у регіонах, що найбільше потерпають від війни.
Крім того, ми відновили виробництво спеціальних сталевих броньованих листів, які потім використовуються для укріплень, бронетехніки, виготовлення бронежилетів. Ми забезпечуємо ними українські сили оборони безплатно.
Часом ми використовуємо старі креслення ще радянських часів для виробництва мобільних або підземних сталевих укриттів. Сьогодні ми вже виготовили 272 одиниці й передали їх армії.
Ми також брали участь у створенні макетів військової техніки, зокрема радіолокаційних станцій, артилерійських установок. Вони допомагають відвернути вогонь російської артилерії від справжніх цілей та змушують їх марнувати дорогоцінні боєприпаси.
Крім того, ми розробили спеціальне обладнання для перехоплення дронів-камікадзе «Ланцет», які вибухають у повітрі замість того, щоб вражати намічені цілі.
Ми також передали армії майже тисячу радіостанцій, 1500 безпілотників, 2000 тепловізорів і близько 500 різних транспортних засобів, зокрема «швидких» та броньованих машин. Ми підтримували та продовжуємо підтримувати наші сили оборони.
— І, напевно, останнє питання. Юрію, що є найбільшим викликом для Вас у ці буремні часи? Що не дає вам спати вночі?
— Так, ми живемо в буремну епоху невизначеності. Найскладнішим є постійне занепокоєння щось не помітити або прийняти неправильне рішення у критичний момент. Адже ми маємо гарантувати, що компанія функціонує як згуртована команда з налагодженими бізнес-процесами.
Читайте також: Опора України: Метінвест спрямував на підтримку України 4 млрд грн за 1,5 року
З одного боку, є бажання централізувати прийняття рішень і розглядати систему як єдине ціле. Проте ми усвідомлюємо, що такий підхід може призвести до неефективності на місцях і до критичних помилок на наших підприємствах. Наше рішення, яке наразі добре працює, полягає у значному делегуванні відповідальності, сприянні командній роботі та адаптивності. Ми прагнемо до «м’якої» координації їхніх дій, хоча, з іншого боку, маємо генеральний план розвитку й координаційний орган, який об’єднує різні активи.
Також ми писали, Метінвест долучився до розроблення Зеленої стратегії України на міжнародному форумі сталого розвитку 2023.
