Оперну діву, якій аплодувала Америка, Європа, Австралія, майже не знають у рідному місті
Наприкінці 2002 року в українських медіа Сполучених Штатів з’явився некролог.
З глибоким сумом повідомляємо що, 28 грудня 2002, після тяжкої і тривалої хвороби відійшла у вічність найдорожча дружина, мати, бабуся, сестра, і відома оперна співачка –
ГАЛИНА (АЛЛА) АНДРЕАДІС
з родини Минаєвих
народжена 17 вересня 1928 р. Б. в Запоріжжі
Пригнічені горем:
чоловік: Микола Казанок Андреадіс; сини: Микола з дружиною Іриною і внуками Лярисою і Миколою;
A лександер з дружиною Іриною;
сестри:
Марія Тензер з родиною;
Раїса Благовірова з родиною;
свахи:
Стефанія Чорна-Досінчук з родиною; Алевт i на Івасишин;
i дальша родина в діяспорі та в Україні.
Похорон відбудеться в Українському національному пам’ятнику-мавзолею, 2 січня 2003, о год. 1-ій дня, Cedar Hill Cemetery , 4111 Pennsylvania Avenue , Suitland , MD
Замість квітів на свіжу могилу, просимо складати пожертви на Український Музей в Нью Йорку: The Ukrainian Museum, In Memory of Halyna Andreadis, 203 Second Avenue, New York, NY 10003
У довідниках можна прочитати, що оперна співачка Галина Андреадіс народилася 22 червня 1932 року в російському місті Ставрополь. Однак приймемо за факт, що родині краще знати, де і коли з’явилася на світ їхня славна і близька людина, тож вказане у некролозі Запоріжжя є достеменним місцем народження. І саме сьогодні нашій видатній землячці виповнилося би 97 років.
Мецо-сопрано із Запоріжжя Галина Андреадіс
Я ще була дитиною, коли ми виїжджали із Запоріжжя, - поринаючи в спогади, розказувала Галина. - Але дуже добре пам’ятаю нашу хату, вулиці нашого міста, а над усе — Дніпро-Славуту. Хвилі цієї річки все перед очима, коли згадую Україну…
Так, понад 80 років тому сім’я Минаєвих вимушено покинула Запоріжжя, бо місто, як і тепер, перебувало в полум’ї війни. Батька забрали до війська, він потрапив у полон.
Згодом на шляху родини з трьома дітьми були Львів, Відень, поки не опинилися у Баварії. Там дівчина навчалася в українській гімназії, там же на шкільному святі відбувся успішний співочий дебют, хоча вона й не надала тому особливого значення.
Читайте також: "Перша книжка — для Олега": у Запоріжжі мама загиблого на фронті журналіста видала оповідання свого сина
1949 року Минаєви виїхали до Буенос-Айреса. Молодша сестра вступила до консерваторії, а Галина вийшла заміж і народила сина Миколу.
Миколою звали і чоловіка Галини – теж українця, а ще кубанського козака. Мав він прізвище Казанок. Його батько загинув через непокору більшовикам, а сам Микола, утікаючи від них зі своєї станиці в еміграцію, дістав документи грека Андреадіса і взяв його прізвище. Відтак і Галина Минаєва – з козацького роду Потаманів – стала Галиною Андреадіс.
- Співати я любила, бо це в нас родинне, у моєї матері був добрий голос. Але подружжя й материнство полонило мене, - так згадувала оперна діва про початок життя у шлюбі.
А далі закрутилося колесо фортуни як у кіно. І якби я знімав фільм про пані Галину Андреадіс, а не писав статтю про неї, то в опенінгу камера напливала би на газети з фотографіями красивої жінки і захопленими рецензіями на її виступи по всьому світу.
Галина (Алісія) Андреадіс – не лише талановита співачка, а й гарна жінка
Отже, розкриваємо віхи з життя патріотки Запоріжжя, патріотки України. Бо земляки, здаєтся, і досі не знають про «співучу горлицю із Запоріжжя», хоча вона несла нашу культуру від Америки через Європу аж до Австралії.
1956 рік
Сестра говорить своїй викладачці в консерваторії про співочий талант Галини і там забажали її почути. Нічого не підозрюючи, Галина приходить послухати лекцію сестри, а їй пропонують заспівати.
Пісня «Повій, вітре, на Вкраїну» справляє враження на професорів, а маестро Калузіо пропонує прослуховування в театрі «Колон» - одній з найвідоміших оперних сцен світу.
Одна з пісень у виконанні Галини:
Аргентинський диригент Ферручіо Калузіо . Він диригував і в «Ла Скалі», і в «Метрополітен-опері»
1956-1960 роки
Галина Андреадіс здобуває вокальну освіту в консерваторії Буенос-Айреса (клас Аманди Цетери). Водночас голова хору «Трембіта» Володимир Білинський допомагає вивчати українську музику, зокрема твори Миколи Лисенка, Степана Гулака-Артемовського, Кирила Стеценка, Якова Степового.
Аманда Цетера – викладачка, яка вчила нашу землячку оперному співу
1959 рік
Галина Андреадіс підписує контракт і дебютує в найбільшому оперному театрі Аргентини – «Колон».
Тут вона виступає протягом двох сезонів у «Валькірії» Вагнера, «Сільській честі» Масканьї, «Ріголетто» Верді. Виконує мецо-сопранові й контральтові партії.
Театр «Колон» у Буенос-Айресі – найпрестижніший оперний театр Південної Америки – став рідним для Галини Андреадіс
1959-1963 роки
Пані Галина виступає також на інших сценах Аргентини – у театрі «Сан-Мартіна» (місто Кордова), «Архентіно» (Ла-Плата»). Вона отримує головні ролі в операх «Мавра» Стравинського, «Аїда», «Бал-маскарад» і «Трубадур» Верді, «Сон літньої ночі» Бріттена, «Джоконда» Понк’єллі, «Хованщина» Мусоргського.
«La Prensa » (Буенос-Айрес):
«Речиталь [перший сольний концерт] пані Андреадіс виявив повну майстерність вокальної техніки, широкі інтерпретаційні можливості, поєднані з незвичайної краси голосом, що дає їй змогу виконувати особливо різноманітну програму».
Композитор Паскуаль Де Рогатіс зізнається: «Схоже, аргентинцям треба вчитися в українців, як співати аргентинські твори» .
Підтвердженням таланту нашої землячки стає її перемога в державному конкурсі камерних співаків в Буенос Айресі.
На сцені пані Галина не лише співала, а й виявляла драматичний хист
1961-1962 роки
Галина Андреадіс відмовляється від мрії свого життя – заспівати в Києві.
- Вас там на руках носитимуть, - обіцяє радянський консул, від якого вона отримала запрошення (до слова, перед тим СРСР провів активну роботу щодо повернення з Аргентини колишніх співвітчизників). Проте співачка відхииляє пропозицію, пославшись на сімейні обставини.
«Я не можу там співати, де мій народ у неволі і де мені будуть вказувати, що співати» , - цим принципом вона керуватиметься кожного разу, коли її запрошуватимуть до виступів у радянській Україні.
Одна з українських пісень у виконанні Галини Андреадіс:.
Читайте також: Браво, артисти! - запорізька філармонія феєрично відкрила новий концертний сезон
28 вересня 1962 року Галина Андреадіс співає в опері Вагнера «Валькірія». У головній ролі – найвидатніша виконавиця вагнерівських партій шведка Біргіт Нільссон.
За дві години після завершення вистави у нашої землячки народжується другий син – Александер.
«Це було народження справжнього Зігфріда» , - говорить Біргіт Нільссон журналістам. Вона ж і стає хресною матір’ю хлопчика.
Біргіт Нільссон – одна з найвідоміших оперних співачок XX століття
«Свобода» , газета української громади в США :
«Для першої-ліпшої «урівноваженої» співачки це було б немислиме — співати в такому «благословенному стані» з небезпекою перетворити сцену оперового театру в палату пологів, для Галини Андреадіс — це була пригода, рух, несподіванки».
1963 рік
21 грудня 1963 року відбувається дебютний концерт Галини Андреадіс у Північній Америці - в одному з найпрестижніших залів світу - «Карнеґі Холл» (Нью-Йорк).
Концерт складається з чотирьох частин і першою звучить композиція «Богородице Діво» як вияв пошани до загиблого президента США Джона Кеннеді.
Надалі публіка чує пісні та арії з опер сімома мовами: українською, італійською, англійською, французькою, німецькою, іспанською, латинською.
Зокрема увійшли в програму арії з опер Лисенка («Тарас Бульба»), Сен-Санса («Самсон і Даліла»), Верді («Бал-маскарад», «Трубадур»), Вахнянина («Купало»), Бізе («Кармен»).
Концерт визнається успіхом і перед співачкою відкривається дорога до світової сцени.
Успіху в Нью-Йорку сприяв піаніст Леон Поммерс, котрий акомпанував Галині Андреадіс у «Карнеґі Холл» . Він виступав з багатьма видатними музикантами, зокрема з «королем свінгу» Бенні Гудменом
Того ж 1963 року сім’я Андреадіс переїжджає з Аргентини до США. Родина оселяється в гарному домі на Лонг-Айленді – це над океанською затокою, година їзди автівкою від Нью-Йорка.
Чоловік пані Галини пан Микола займається будівельним бізнесом.
1964 рік
Виходить перша платівка Галини Андреадіс «Світе тихий. Українські солоспіви і дуети». Записані пісні Миколи Лисенка, Андрія Гнатишина (українського композитора, музично-громадського діяча, котрий жив у Відні), пісня «Гопак» Мусоргського на слова Тараса Шевченка, народні пісні.
Першу платівку Галини Андреадіс прикрасив її портрет, який створив художник Марко Благовірів
1966 рік
Галина Андреадіс вирушає в турне Європою, де концертує в Римі, Мілані («Ла Скала»), Мюнхені, Західному Берліні.
Римський оперний театр пропонує контракт на серію виступів, «Ла Скала» запрошує відспівати наступного сезону партію Азучени в опері «Трубадур», віденська «Фольксопер» ангажує на турне Австрією і пропонує контракт на наступний сезон у Відні.
Галина Андреадіс підписує контракт з уславленою віденською «Штаатсопер» (котру в 1957-64 роках очолював Герберт фон Караян, з ним пані Галина зустрічається в Мюнхені 11 листопада 1966 року). Контракт передбачає виконання партії Ульріки в опері «Бал-маскарад» наступного сезону.
У Лінці наша оперна діва здобуває перше місце в конкурсі співаків і, крім грошового призу, дістає контракт на партію Амнеріс в опері «Аїда». Контракт передбачає гастролі містам Західної Європи, починаючи з Берна.
На президентських виборах 1968 року в США Галина Андреадіс закликає голосувати за демократів Г ’ юберта Гамфрі (кандидат у президенти) і Едмунда Маскі (кандидат у віце-президенти). Але на виборах переміг республіканець Річард Ніксон (43,4 % голосів проти 42,7 % у Гамфрі)
1969 рік
Галина Андреадіс виступає у Вінніпегу на концерті до 100-річчя «Просвіти».
«Свобода», газета української громади в США:
«Всі були вражені великим діяпазоном, силою й красою її голосу.
На сцені великої, модерної і, кажуть, найбільш акустичної концертової залі в Канаді […] вона окрилена, впевнена в собі й у тому, що її сприйме слухач, що вона зуміє своїм співом розказати слухачеві все те, чого він сподівався, чого чекав від неї».
Крім світової класики Галина Андреадіс залюбки співала український оперний репертуар
1972 рік
Виходить друга платівка Галини Андреадіс – «Українські пісні любові».
Увесь прибуток від неї співачка передає Фонду Катедр Українознавства (ФКУ) при Гарвардському університеті. Діяльність ФКУ спрямована на підтримку університетських освітніх програм та поширення інформації про Україну і українців.
1974 рік
Галина Андреадіс прибуває до Австралії з півторамісячним турне. Преса рясніє новиною: «Контральто міжнародної слави вперше співає в Австралії» .
Оперна зірка виступає в Сіднеї, Мельбурні, Канберрі, Перті (тут ще й бере участь у розіграші національної лотереї), Аделаїді.
У знаменитому Сіднейському оперному театрі українка стає другою після видатної австралійки Джоан Сазерленд запрошеною з сольним концертом і першою, хто отримує стоячі овації.
В Австралії Галині Андреадіс акомпанував Рон Розенберг (на фото справа) – він грав в оркестрі, що виступав з самим Френком Сінатрою
Пані Галина відвідує чи не всі українські інституції та виступає на телебаченні. І всюди називає себе «українською співачкою» (преса писала, що « прибула до нас з Нью-Йорка дуже гарна, русява з янтарними очима, міс Андреадіс»). Жоден концерт не пройшов без українських пісень чи арій.
«he Canberra Times »:
«[Виконавиця] виявила сильний голос оперної співачки, який вона здійснила з цілком добрим драматичним ефектом».
Читайте також: У Запоріжжі американець вивчає українську мову - як долучитись до безкоштовних курсів
15 грудня 1974 року Галина Андреадіс разом з українсько-американським співаком, солістом Метрополітен-опери Андрієм Добрянським (бас-баритон) бере участь у заході на вшанування митрополита Андрія Шептицького до 30-річчя його смерті. Акомпанує її 11-літній син Александер (він бере уроки гри в письменниці й піаністки Марії Цуканової).
Православна за віросповіданням, співачка залюбки дарує свою творчість на імпрезах, що їх влаштовують обидві українські церкви.
Платівка «Алісія Андреадіс співає «Запорожець за Дунаєм» із симфонічним оркестром Буенос-Айреса». Знову яскравий портрет виконав Марко Благовірів
1975 рік
Напруженим стає цей рік для Галини Андреадіс. «210 днів її не було в хаті, бо співала то тут, то там», - каже чоловік пан Микола.
Пані Галина пов’язана контрактом з міжнародним театральним агентством (офіс в Італії) і має щільний графік. Ця інтенсивність приносить належні заробітки, тож співачка виступає перед українською громадою безкоштовно. Вона любить співати з Українським оперним ансамблем, підтримуючи єдиний в еміграції колектив подібного спрямування.
На початку квітня 1975 року Галина Андреадіс непередбачено вилітає до Аргентини.
«Українське слово», часопис української діаспори в Аргентині:
«Вона погодилася дати свій концерт в залі Централі [управи] «Просвіти» на вулиці Солер, 5039 в Буенос-Айресі 5 квітня, щоб цим підкреслити, що їй не чужа ця громада, яка була першим слухачем її виступів». [1963 року тут українська громада проводжала співачку до США. І тепер – неочікуване тепле побачення].
12 квітня Галина Андреадіс співає «Наталку Полтавку» в місті Ютіка (США, штат Нью-Йорк).
20 квітня – сольний концерт у канадському Торонто.
«The Toronto Star »:
«Артистка має голос великого діапазону, гарного об’єму, а її техніка дозволяє їй робити з ним все, що забажає».
Цього ж року старший син Андреадісів Микола – випускник Массачусетського технологічного інституту, менеджер-консультант солідної фірми – одружується з Іриною, донькою натхненного пропагандиста українського кобзарства Миколи Досінчука-Чорного. Після весілля в українському стилі молодята вирушають на медовий місяць на Гаваї.
Запрошення на вінчання Ірини з Миколою
Галина і Микола Андреадіс (друга і третій зліва) зі сватами Стефанією (у центрі) і Миколою (сидить). 1995 рік.
Якось на день народження свата подружжя Андреадісів подарували йому квитки на виступ олімпійських чемпіонів з фігурного катання українців Оксани Баюл і Віктора Петренка. Вдалося навіть узяти автографи
Понад два місяці осені 1975 року Галина Андреадіс виступає в Аргентині з солістами московського Большого театру в опері Мусоргського «Борис Годунов».
У московських зірок з їхніми мізерними ставками (а до Аргентини прибули Євген Нестеренко, Владислав П’явко, примадонна Ірина Архипова) очі на лоба лізуть від гонорарів української вокалістки. Вона отримує по тисячі доларів за кожен виступ у «Борисі Годунові».
- Галиночко, я теж не росіянин, я «кавказький чєловєк», - зізнається нашій землячці Іосіф Туманов, свого часу головний режисер Кремлівського палацу з’їздів і Большого театру. І розпитує, чи вона, бува, не «бендєровка».
Пані Галина відповідає ствердно: якщо виросла в еміграції, то інакше бути не може – серед української діаспори немає комуністів, усі «націоналісти». Заодно додає, що Бандера може бути в очах Туманова ким завгодно, для неї ж він – герой. І уточнює: правильно говорити не «бендєровка», а «бандерівка».
«Я – українка», - повсюди в світі заявляла Галина Андреадіс
Виступ співачки з артистами Большого певною мірою стає контроверсійним, адже українська еміграція з літа 1975 року підтримує бойкот культурного обміну з СРСР.
На це пані Галина висуває свої аргументи. Зокрема пояснює: «Виступ […] в театрі «Колон» був виявом вдячності до цієї опери, що стала моєю Альма-матер». Вона має контракт з «Колоном» і тому повинна допомагати театру в комплектуванні складу для виступів закордонних співаків. До того ж, у разі відмови виставу показали б з кимось іншим, однак не було б серед московських гостей розмов про українку Галину, Євген Нестеренко не сказав би: «Доземний вам уклін за те, що, виїхавши […] дитиною з України, ви зберегли мову, патріотизм і любов до України». І той же Туманов не говорив би на телебаченні, що найкращі співаки в Радянському Союзі – українці.
Пані Андреадіс пояснює у пресі одну з причин, через яку вона співала з радянськими артистами
Галина Андреадіс укотре принципово відмовилася поїхати до СРСР, хоча виступ у Києві – її мрія ще з дитинства. І той день став би для неї найбільшим щастям – співати на рідній землі для рідних людей.
Відмова стала і розчаруванням для аргентинських імпресаріо – поїздка до СРСР принесла би й славу опері цієї країни
«Свобода», газета української громади в США:
«Співаки з «Большого» поїхали назад в холодну і непривітну Москву, повізши в своєму серці спогад про українську дівчину, що замість еспанки-арґентинки, як вони були приготовані, вийшла їм назустріч Співачка, народжена в Запоріжжі […], зберегла в собі весь чар української землі».
З 1980 року
Галина Андреадіс очолює Український оперний ансамбль і єдину в світі Українську оперну компанію. Завдяки цій діяльності музика України торує шлях до концертних залів Америки, Європи, Австралії.
Співачка невтомно популяризує українську музику в програмах, які вона створює на радіостудіях у США.
На дозвіллі пані Галина колекціонує живопис і займається декоративним садівництвом.
***
«Дуже добре пам’ятаю нашу хату, вулиці нашого міста, а над усе — Дніпро-Славуту. Хвилі цієї річки все перед очима, коли згадую Україну…».
Не судилося Галині Андреадіс заспівати перед земляками в рідному Запоріжжі. Може, повернеться до нас у назві вулиці. Чи, може, віддячимо їй красивим пам’ятником. Адже красиві і вона сама, і її голос, і її любов до України.
Дискографія Галини Андреадіс
«Світе тихий. Українські солоспіви і дуети» (1964);
«Українські пісні любові» (1972, 12 пісень);
«Алісія Андреадіс співає «Запорожець за Дунаєм» із симфонічним оркестром Буенос-Айреса» (1972);
«Білі лебеді» (1976; 11 українських пісень);
«Алісія Андреадіс — вибрані оперні арії із симфонічним оркестром Буенос-Айреса» (1976);
«Алісія Андреадіс співає український національний гімн» (1976).
Титульне фото: Платівка «Українські пісні любові». Портрет співачки, як і ще для двох платівок, намалював Марко Благовірів
Фото: ukrmusic.online, brama . com , vue . gov . ua , discogs . com , todocoleccion . net , facebook . com , birgitnilsson . com , fortunoff . library . yale . edu , dutchvinyl . com . au , diasporiana.org.ua, subscription.svoboda-news.com, realestate . com . au
