На «Запоріжсталі» вже понад 90 років зароджуються не тільки історії кар’єрного успіху, але і міцні родини металургів
У родини Плешивенко так 30 років тому у цеху холодної прокатки «Запоріжсталі» з першого погляду і першої посмішки почалося кохання довжиною у все життя. Полум’яне кохання прокатників Яни і Володимира і сьогодні надихає своєю чистотою та щирістю, а їхня любов до металургії продовжилася у синові. Син подружжя Плешивенко – Олександр – працює нагрівальником у цеху гарячої прокатки.
Читайте також: В Запоріжжі живе династія металургів зі спільним 390-річним стажем
«Ми настільки звикли бути весь час разом, що коли є виробнича необхідність працювати у різних бригадах, починаємо сумувати одне за одним», - розповідає Володимир.
Кохання молодих прокатників спалахнуло, коли 19-річна Яна вже працювала крановою машиністкою на дільниці відвантаження у цеху холодної прокатки, а Володимир після армії прийшов на комбінат стропальником. Вогонь у стосунках подружжя не згасає і сьогодні.
«Тоді ще мій майбутній чоловік, Володимир робив усе, аби відгородити мене від уваги інших хлопців. Він влаштовував робочий процес таким чином, що я не мала необхідності спуститися з крану. Вже тоді я за однією лише його посмішкою зрозуміла – він той самий», - посміхається Яна.
Всі складні моменти за довге сімейне життя родина Плешивенко також переживає разом – згуртовано і стійко. Значною підтримкою і опорою для них став і рідний «Запоріжсталь».
«Колектив – це велика сила. На комбінаті завжди стабільно, це найважливіше. Тут ми разом пережили і кризу, і пандемію, і зараз долаємо виклики війни. Головне – разом», – зазначає Яна.
Металурги кажуть, що за роки відданої роботи у галузі сформувалися і сімейні традиції. Всі свята та важливі дати родина відзначає у тісному колі рідних.
«Ми обов’язково щороку відзначаємо День металурга. Нас завжди вітають усі друзі, адже знають, як ми ставимося до нашої роботи – це справа всього життя. З дітьми ми завжди брали участь у всіх культурних та спортивних активностях та заходах «Запоріжсталі». Це наше життя», – додає подружжя.
Читайте також: У Запоріжжі прикордонник одружився з коханою, яка служить разом з ним: подробиці
Секрет щасливого подружнього життя Плешивенко простий – попри запальний характер – головне дослухатися одне до одного та вміти поступатися заради кохання.
«Ми – металурги, представники вогняної професії. Часто ми і вдома можемо обговорити робочі моменти, посперечатися, але завжди поступаємося – це дуже багато значить», – додає Володимир.
Також ми розповідали історію захисника і волонтерки, яких поєднала металургія. Дар’я та Максим Ковальові жили в одному районі, навчалися в одній школі. А потім ще й працевлаштувалися в один підрозділ на «Запоріжсталі. Але познайомилися тільки близько двох років тому. Зустрілися на виробничій дільниці у цеху гарячої прокатки «Запоріжсталі». Тоді їм вистачило одного погляду, аби обидва зрозуміли — це кохання.
