У Запоріжжі провели першу в цьому році пересадку нирки
Фахівці відділення трансплантації та нефрології Запорізької обласної клінічної лікарні на чолі із завідувачем Миколою Поляковим виконали першу в цьому році операцію з пересадки нирки. Пацієнтом став 37-річний мешканець Вільнянська Леонід Дробоног, а донором - його 69-річна матір Тетяна.
Про складну операцію, яку виконали в 40 км від лінії фронту, розповіли медики лікарні, а також самі герої цієї історії.
Сина довелося вмовляти
Мешканець Вільнянська 37-річний Леонід мав проблеми з нирками вже 8 років, і наприкінці лютого, під час огляду, лікарі виявили в чоловіка термінальну стадію ниркової недостатності.
Перед Леонідом постав вибір: або постійний діаліз, або ж трансплантація нирки. Матір чоловіка Тетяна одразу ж висловила своє бажання стати донором, проте сина їй довелося вмовляти.
"Я ще давно, коли син тільки захворів, казала йому: зробімо пересадку, я готова бути донором. Але він відмовлявся, переживав за мене, казав, що в нього нічого не болить. І коли вже лікарі порушили це питання, я одразу сказала: "Я готова", навіть не роздумувала. Теж довелося сина вмовляти, але зрештою, він погодився", - розповідає жінка.
Леонід ще перебуває у лікарні, під наглядом медиків, але невдовзі, його теж мають виписати. Чоловік каже: після операції почуває себе добре.
"Операція пройшла добре, зараз вже йду на поправку, обіцяють скоро виписати - коли будуть аналізи в нормі. Нирки в мене дійсно 8 років не боліли, але були великі набряки, і аналізи погані.
Діаліз - це прив’язка до апарату на все життя, а трансплантація — це можливість жити звичайним життям. Зараз приймаю препарати, знаходжуся на крапельницях, але сподіваюся, скоро повернутися додому. Там маю невеличку пасіку, 10 вуликів", - каже Леонід.
"Зрозуміла, що померти мені не дадуть"
У Тетяни, яка віддала нирку своєму сину, велика родина - дві дочки, три сини, десять онуків та чотири правнуки. Всі один одного підтримують, каже жінка, і коли постало питання про пересадку органа, всі дорослі діти пропонували свої кандидатури.
"Коли діти дізналися, що потрібна трансплантація, кожний кричав: “Давай краще я, Куди ти лізеш?”. Але я сказала, що стану донором сама, не хочу за когось ще переживати.
Страшно, звичайно, було, але без паніки. Я побачила, які тут хороші лікарі і подумала: “Ну все, померти мені не дадуть", - посміхається Тетяна.
Наразі Тетяну лікарі вже виписали додому. Жінка каже: ніякої спеціальної реабілітації їй не призначили - тільки дієту.
"Я себе добре почуваю, вже бігаю, вдома пораюся по господарству — в мене город, дві корови. Ніяких медикаментів не приймаю — тільки дотримуюся дієти — не можна їсти жирного, смаженого, копченого, але сподіваюся, це не на все життя", - каже Тетяна.
Платити не треба
Лікарі зазначають: наразі трансплантація здійснюється в межах програми медичних гарантій. А це означає, що це повністю безкоштовно для пацієнтів.
"Цьогоріч трансплантаційні пакети були включені до програми медичних гарантій НСЗУ, і Запорізька обласна клінічна лікарня законтрактована за пакетом медичних послуг лікування методом трансплантації. І цьому пацієнту була проведена родинна трансплантація нирки саме за пакетом НСЗУ.
Операція тривала три години, нирка включилася в роботу через 15 хвилин. Вважається високим пілотажем трансплантації, коли нирка включилася в роботу протягом 40 хвилин, і це - саме такий випадок", - розповіла заступниця директора Запорізької обласної клінічної лікарні Наталя Когут.
Завідувач відділення трансплантації та нефрології Запорізької обласної клінічної лікарні Микола Поляков, який проводив пересадку нирки Леоніду, каже, що люди, яким пересадили органи, можуть жити звичайним життям та навіть можуть займатись спортом. Головне - постійно приймати спеціальні ліки.
Щобільше, за кордоном, таких людей не називають “хворими”, а просто говорять, що це люди з пересадженими органами. Проте, такі люди мають постійно приймати спеціальні ліки.
"Всі аналізи у хворого нормалізувалися на другу добу після операції. Я вважаю, що це дуже добрий результат. У всьому світі лікарі намагаються виконувати до діалізну трансплантацію — коли в людини ще не розвинулися ускладнення від тривалого діалізу. В такому випадку людина після трансплантації веде повноцінне життя, і може займатися чим завгодно", - каже Микола Поляков.
Донором нирок може стати людина будь-якого віку - головне мати хороше здоров'я. У світі відомі випадки, коли донором ставали люди віком близько 80 років - і це не завдало шкоди їхньому здоров'ю.
Міфи навколо донорства
В Україні поки ще не розвинена культура донорства, зазначає Микола Поляков. У суспільстві досі існує багато міфів, як про життя після пересадки органів, так і про власне донорство.
"До 2007 року я й сам вважав, що люди з пересадженими органами — хворі, і не можуть займатися фізичними навантаженнями. А потім я повіз українську збірну на міжнародні змагання, спортсменами були люди з пересадженими органами. Там наша команда завоювала три золоті медалі.
І коли я побачив людей, які стрибають і бігають після трансплантації, коли побачив людину, яка з пересадженим серцем пробігла 100 м за 15 секунд, я зрозумів, що глибоко помилявся", - каже Микола Поляков.
Також є така думка, ніби під час війни донорами органів стають загиблі військові та цивільні. Проте це неправда.
"У законі чітко прописано – під час воєнних дій посмертними донорами не можуть бути військовослужбовці, які загинули під час бойових завдань. Це ж стосується і людей, які зазнали травм через обстріли. Це було спеціально прийнято для того, щоб уникнути маніпуляцій про те, що когось спеціально вбили, щоб взяти органи. Тому в нас немає жодного випадку, щоб загиблий військовослужбовець став для когось донором", - наголосив Микола Поляков.
Раніше ми розповідали про унікальну операцію, під час якої медики запорізького військового госпіталю врятували життя пораненому.
Фото: пресслужба Запорізької обласної клінічної лікарні
