У запорізькому центрі«Під парасолькою» час від часу влаштовують невеличкі свята, щоб запобігти вигоранню волонтерок
У запорізькому відомому центрі «Під парасолькою» постійно кипить робота — волонтерки плетуть маскувальні сітки, накидки, нашоломники. Замовлень багато, черга з військових не зменшується, особливо з урахуванням, що контрнаступ розпочався і потихеньку йде.
Читайте також: Запорізькі волонтерки сплели розлючену вишиванку
Тобто, працювати, як то кажуть, на склад, щоб сітки лежали й чекали, поки вони знадобляться, не виходить: сплели і віддали.
І все ж таки в центрі час від часу влаштовують невеличкі душевні свята. Їх ініціатор — найвідоміша запорізька гідеса Валентина Вініченко, яка водить екскурсії по місту вже 45 років, вважає, що змістовний перепочинок дуже необхідний волонтеркам, бо дається взнаки втома від щоденної роботи.
Валентина Степанівна та її донька Катерина координують роботу центру "Під парасолькою". Про те, чим зараз займається центр та навіщо треба влаштовувати свята розповідає Валентина Вініченко.
- Липень для нас дуже спекотний місяць. Кольори на деревах і трави змінюються і при плетінні маскувальних сіток нам треба це враховувати. Я б сказала, що наші сіточки “від кутюр”. Робимо їх або по фото місцевості, або хлопці розповідають по телефону, які кольори додавати. Під Бахмутом — це одні кольори, на Запорізькому напрямі — інші.
Хлопці з Запорізького напрямку просять додати “болото”. Ми беремо кілька відтінків зеленого кольору, міксуємо з пікселем і додаємо тканину болотного відтінку. Дівчата балувані у нас (сміється), кажуть: “Щось у нас на сіточці всього 5-6 відтінків зеленого. Малувато!”
До речі, буває, що виставиш у соцмережі фото сітки, до прикладу, білого кольору і відразу “експерти” починають писати, що ми неправильно робимо, що зараз такі сітки непотрібні.
Мені ніколи відповідати, але відповідь є: Україна — велика країна, тут є білі гори, тому і замовлення приходять на маскувальні сітки відповідного кольору. Зараз замовлень дуже багато не лише у нас, а і у інших центрах. Хлопці отримали нову техніку, інших розмірів, і її треба прикривати від ворога, - розповідає Валентина Степанівна, яка займається плетінням сіток ще з 2014 року.
У центрі “Під парасолькою”, між іншим, сьогодні можна побачити сіточку і голубого кольору.
Замовлення на неї надійшло від моряків, які служать на катерах. Але після підриву греблі Каховської ГЕС це замовлення втратило актуальність і сіточка незвичного кольору поки залишається в центрі. З неї зробили оригінальну фотозону у коридорі: світлину можна зробити, перевдягнувшись в тільняшку.
Сіточки, сплетені у центрі “Під парасолькою”, користуються у військових великим попитом. І недаремно!
Катерина Вініченко, дизайнерка одягу за спеціальністю, розробила власну технологію плетіння маскувальних сіток, основа якого — унікальний спосіб нарізання тканини і її виплітання. Велика сітка виходить легенькою і зручною в експлуатації!
Було таке, що хлопці отримували сітки з цього центру, та ще з якогось. І просили координаторів “Під парасолькою” зробити їм ще: “Бо ваші легші!”. Ще військових вражає те, як точно волонтерки вгадують ландшафт, де стоїть їх підрозділ. Досвід — то велика справа!
Читайте також: У Запорізькій області ЗСУ знищили підземний схрон з російської технікою: подробиці
За свій винахід, який є брендом центру ”Під парасолькою”, Катерина була відзначена почесною нагородою Міністерства оборони України.
Унікальній технології тут вчать не тільки волонтерів, які приходять в центр плести сітки, а й гостей.
Читайте також: Запорізька гідеса всі донати за екскурсію витратить на благородну справу
“До нас днями приходила молодь з ГО СВОІ та "Центурій" — хлопці та дівчата. Звідки узнали? Анастасія була на моїй екскурсії "Привіт з Олександрівська". Гроші за екскурсію пішли на закупівлю сітки - основи для плетіння маскувальних сіток. Виходить, що проведення екскурсій на часі. На часі все, що наближає нас до Перемоги.
Три дні були. І ми навчали їх плести. Придумали нову методику — плести яскраві сітки. Порізали яскраву непотрібну тканину — і до роботи. Діти плетуть, ми підправляємо. Поки вони вчаться — у нас є сітка щось прикрити. Гарні діти! - продовжує розповідь Валентина Вініченко.
Кілька гостей пообіцяли, що прийдуть ще. У центрі тільки будуть раді додатковим робочим рукам.
“Багато кажуть, що вже втомились. Влітку хто на дачу хоче поїхати, хто рибу половити. Людям треба відпочивати, без цього не можна. Бачу, що йде вигоряння. Тому ми і влаштовуємо невеличкі свята — після них робота йде швидше", - розповідає координатор волонтерського центру.
З Валентиною Степанівною солідарна і її донька Катерина: “Як завжди, тримаємо курс на максимальну продуктивність плетіння! А без позитивних перерв ця історія трохи буксує. Тому свята відбуваються та додають нових ідей для сіток”.
Ідея влаштувати свято в честь троянд, як завжди, виникла спонтанно. Одна з волонтерок принесла з дачі багато пелюстків троянд: “Кому треба — беріть”. Хтось взяв варення зварити, хтось — наливку приготувати. А Валентина Степанівна пообіцяла зробити рожевий лікер.
Коли лікер вже був готовий, вибрали дату святкування. Валентина Вініченко принесла лікер, Анна Мартенс приготувала смаколики у вигляді троянд, які назвала “Троянди під снігом”. Родзинка тістечок — варення з пелюсток троянд всередині. Смакота!
Коридор, де проходило дійство відповідно прикрасили трояндами, зробленими з тканин різного кольору і фактури.
Сценарію не було — бажаючі читали вірші, присвячені трояндам і Валентині Степанівні, розповідали цікаві факти про троянди, наприклад, про сині (голубі) троянди.
А сама ініціаторка свята проводила волонтеркам майстер-клас по виготовленню троянд з тканин і легенького рожевого шалика.
Лікер продегустували, смаколиками поласували — і знову до роботи, бо ж замовлень для наших захисників, які б’ють ворога, дуже багато. Волонтерський центр “Під парасолькою” працює на Перемогу!
Раніше ми повідомляли, які івенти підготував Туристичний інформаційний центр для запоріжців та гостей міста на цьому тижні.
Фото автора
