На острові Хортиця можна зустріти тварин, які родом з Північної Америки

Посеред Запоріжжя, на заповідному острові Хортиця, можна зустріти оленів, козуль, зайців, єнотоподібних собак, різноманітних птахів та інших тварин. Теоретично, бо під час повномасштабної війни гуляти у лісах Національного заповідника не можна.

А ще там мешкає цікавий звір, якого можна зустріти на узбережжі, переважно в південній частині острова. Це ондатра болотяна – вид гризунів підродини щурових. Таку милу ондатру співробітники заповідника "Хортиця" нещодавно зустріли на нашому острові і поділились відео на сторінці у "Фейсбук".


Батьківщиною цієї тваринки є Північна Америка, але вона була завезена із господарчою метою до Європи, Азії та Південної Америки й успішно прижилася на цих територіях.

Розселення ондатри на території України розпочалося ще у 1929 р. Завезена вона була заради цінного хутра. Тоді було випущено 36 особин в обгороджений ставок під Харковом, але той експеримент був невдалим.

Друга спроба була здійснена у 1944 р., коли у заплаву Дніпра на території Запорізької області було випущено 120 тварин. Можна припустити, що хортицькі ондатри належать до тієї самої першої української популяції цих звірів.

Зазвичай ондатри заселюють заболочені райони біля прісноводних або солоноводних водойм, річок, озер або ставків. Вони ведуть напівводяний спосіб життя, надаючи перевагу мілководним (1-2м завглибшки), не промерзаючим водоймам зі звивистими берегами, вкритими густою трав’янистою рослинністю.

Найчастіше їх можна зустріти після заходу сонця та рано вранці, але активні вони цілодобово. Вдень вони виходять тільки під час дощу або сильного туману. Вони є невибагливими до харчування. Харчуються здебільшого прибережними і водними рослинами – очеретом, рогозом, осокою, хвощами, стрілицею, рдесником. Навесні ондатра їсть молоді стебла і листя, влітку і восени – прикореневі частини та кореневища, взимку тільки кореневища. Рідше, коли рослинної їжі мало, не нехтує молюсками, жабами та дрібною рибою.

Ондатри живуть сімейними групами, що володіють своїми кормовими ділянками. Зазвичай до прибульців нетерпимі, але під час зимування утворюють збірні групи. Для позначення меж своєї території самці ондатри використовують пахові залози, що виділяють мускусний секрет.

Дуже цікаво та надзвичайно продумано ондатра будує своє житло – нору або хатину. Нору риє у високому березі. Довжина ходів нір різна, в крутих берегах – 2-3 м, в пологих, як в Хортицькій заплаві, – може сягати до 10 м. Отвір нори розташований під водою й ззовні його не видно, але саме гніздо знаходиться вище за рівень води. Трапляється, що воно розташоване в два поверхи і сполучене ходами – це передбачено на випадок зміни рівня води у водоймі. Навіть у найсуворіші морози температура в гніздах ондатр не опускалася нижче за 0°С. На низьких заболочених берегах ондатра споруджує надводні житла – хатини заввишки до 1,5 м. Використовує вона для цього стебла водних рослин, що скріпляє мулом. Вхід в них теж розташовується під водою. Будує вона також плавучі і відкриті гнізда – кормові майданчики. Окрім житлових хатин ондатри будують і комори, де роблять запаси на зиму.

За виглядом ондатра нагадує великого щура. Забарвлення спини і кінцівок від світло-коричневого до бурого. Черево світліше, іноді сірувато-блакитне. Влітку забарвлення світлішає. Хутро дуже густе, щільне і пишне, що обумовлює його водонепроникність. Ондатра постійно стежить за своїм хутром: змащує жировими виділеннями і розчісує. Хвіст довгий й плаский, покритий лусочками та позбавлений хутра, завдяки чому теплообмінні процеси відбуваються швидше. Також у хвості ондатри знаходяться запаси жиру на час голодних зимових місяців.

Голова тварини невеликого розміру, витягнутої форми з високо посадженими очима, що дозволяє переглядати територію на наявність ворогів, практично не випливаючи з-під води. Має дуже гострі та міцні зуби, різці проходять крізь верхню губу. Це дозволяє тварині, не наковтавшись води, відгризати на глибині рослинність.

Без повітря під водою ондатра може бути до 17 хвилин, що зумовлено однією з цікавих особливостей – підвищений вміст гемоглобіну та міоглобіну в крові. Це означає, що створюється додатковий кисневий резерв. Також гризуну властива гетеротермія, тобто здатність регулювати приплив крові до хвоста і кінцівок, за рахунок чого вони холодніші, ніж тіло.

Взимку ондатра приносить чималу користь на водоймах: підтримуючи віддушини у льодовому покриві, вона тим самим рятує рибу від задухи.

Про це розповіли на сторінці Національного заповідника "Хортиця" у "Фейсбук".

Ми писали, що запорізькі науковці шукають на Хортиці бобрів - відео.

Також ми повідомляли, що запорізький фотохудожник Ігор Лавров незвичайно показав чарівний світ Хортиці, а відома запорізька художниця, головний художник ТЮГу Тетяна Власенко присвятила Дніпровським плавням картину з шовку й бавовни.

Читайте також: Як виглядає у лютому унікальний острів у Запоріжжі - фото.