Військовий, що брав участь у визволенні населених пунктів на Запоріжжі, поділився деталями одного бою

Олександр з позивним Якудза – 35-річний сержант гірсько-штурмового підрозділу 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, командир відділення.

Олександр брав участь у звільненні населених пунктів у Запорізькій області. Під час одного зі штурмів він отримав важкі поранення але, щоб не знімати бійців із захоплених ворожих позицій, самостійно вибрався з поля бою. Цю історію розповіли на сторінці 128 гірсько-штурмової бригади у фейсбуці.

Читайте також: Із середземноморського узбережжя - в запорізькі окопи: мешканець Франції приїхав на передову нищити ворогів

Ось як Олександр описує той бій:

"Моєму відділенню поставили бойову задачу – взяти висоту за 400 метрів від населеного пункту. Це стратегічно важлива точка для подальшого штурму, звідти добре проглядається вся територія. Там були укріплені позиції ворога, але ми вирішили йти на них у лоб. Як показав час, це було правильне рішення, бо вони нас чекали з флангів.

Наше відділення рушило на ворога на БМП, а далі штурмовики спішилися й пройшли 5 ворожих СП-шок (спостережних пунктів). Коли ми вже підходили до висоти, нас почали крити з артилерії, мінометів і стрілецької зброї. Четверо моїх бійців отримали поранення, тому я дав команду розвернути БМП й відвезти їх на точку евакуації. А п’ятеро нас пішли далі вже без прикриття броні. Росіяни не очікували цього, вони подумали, що з БМП відійшов весь підрозділ, тому ми застали їх зненацька", - розповідає боєць.

Висота, яку мало взяти відділення Якудзи, – це трикутна посадка і косий окоп метрів на 25 із бліндажами.

"Ми заскочили в окоп і почали зачистку, – продовжує Олександр. – Росіяни не втекли, а чинили опір. Їм допомагала «коробочка» (бронетранспортер), яка під’їжджала, відкривала по нас вогонь і відкочувалася. Особливо затято огризався кулеметник. Я пустив трьох хлопців в окоп, а сам зі ще одним пішов зверху, прикриваючи їх. Побачив позицію кулеметника й зарядив підствольник, щоб викурити його, але він теж мене помітив і пустив чергу. Одна куля прошила мені праву руку. Мої хлопці тричі вистрілили туди з підствольників, і більше кулеметник не стріляв.

Я почав відходити з простреленою рукою, і тут по нас ударили з безпілотника.  Граната вибухнула позаду, осколки пробили ногу нижче коліна, плече і грудну клітину…", - згадує військовий.

Читайте також: Улюблениця усього взводу: на передовій в Запорізькій області бійцям допомагає бельгійська вівчарка - фото

Отримавши чотири вогнепальні й осколкові поранення, командир відділення міг дати вказівку бійцям евакуювати його з поля бою, однак тоді на захопленій висоті залишилося б усього двоє бійців, які могли й не втримати позиції. Тому він вирішив добиратися до медиків самостійно, тільки попросив хлопців прикрити його вогнем.

"Мені довелося вибиратися звідти 800 метрів, – каже Олександр. – Частину дороги я повз, потім намагався йти. Поранена нога скручувалася набік, тому я двома турнікетами прикріпив до неї автомат як медичну шину. Однак місцевість почали обстрілювати росіяни, тому я знову змушений був повзти.

Нарешті назустріч виїхала наша БМП. Вона відвезла перших чотирьох поранених і поверталася до нашої висоти. Механік побачив мене, разом із навідником витягнув на броню й повіз на точку евакуації. А сам одразу розвернувся й рвонув на підтримку бійців на захоплених позиціях", - поділився військовий.

Читайте також: Замовив запчастини в інтернеті: сапер з бригади, що боронить Запоріжжя, змайстрував дистанційний підривний пристрій

Під час того, як бойовий медик оглядав пораненого, росіяни випустили ще один снаряд. Медик загинув на місці, офіцер отримав поранення, а пораненого Олександра й двох хлопців, що допомагали медику, вибуховою хвилею кинуло в рів.

"Осколок від снаряда ще й розтрощив мені кістку в нозі. Того дня смерть ходила за мною по п’ятах, але не наздогнала. Коли мене довезли в лікарню, лікар сказав, що я дуже хотів жити. Бо з такою крововтратою не виживають", - розповідає командир.

Зараз боєць лікується. За словами медиків реабілітація буде довгою, проте командир вважає, що вчинив правильно. Військові втримали висоту, завдяки їй вдалося звільнити село.