АрселорМіттал Кривий Ріг припинив експорт до ЄС через вуглецевий податок CBAM
Найбільший металургійний комбінат України — «АрселорМіттал Кривий Ріг» — повністю припинив експорт металопродукції до країн Європейського Союзу. Причиною стало запровадження з 1 січня 2026 року механізму CBAM — вуглецевого податку на імпорт, який ЄС застосував без винятків, зокрема і для України.
Про це повідомив генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо під час галузевого круглого столу.За його словами, після запровадження нового збору європейські клієнти скасували всі замовлення на перший квартал 2026 року.
Йдеться приблизно про 300 тисяч тонн продукції, яку планували відвантажити до ЄС.
«Для нашого заводу це як нокаут», — зазначив він.
Що таке CBAM і чому це критично
CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це механізм вуглецевого коригування імпорту, який передбачає додаткові платежі за продукцію з високим рівнем викидів CO₂. Його мета — вирівняти умови для європейських виробників і стимулювати «зелену» трансформацію промисловості.
За словами голови НТР ОП «Укрметалургпром», доктора технічних наук Сергія Грищенко, питання декарбонізації не є новим для галузі.
Упродовж останнього десятиліття як світова, так і українська металургія системно працювали над впровадженням принципів «зеленої» металургії — зниженням викидів CO₂ під час виробництва сталі.
До початку повномасштабної війни українські підприємства активно інвестували в модернізацію: у 2016–2020 роках капітальні інвестиції підприємств гірничо-металургійного комплексу перевищили 8 млрд доларів.
Війна і нові вимоги: подвійний удар по галузі
Повномасштабна війна суттєво обмежила інвестиційні можливості галузі. Водночас екологічні проєкти включені до Плану національного відновлення України.
Йдеться, зокрема, про розвиток виробництва DRI-окатишів, заліза прямого відновлення, гарячебрикетованого заліза, у тому числі із застосуванням водню, а також «зеленої» сталі в електродугових печах.
Орієнтовна вартість таких металургійних проєктів становить 5,8 млрд доларів. Загалом же для повної декарбонізації галузі протягом 20–30 років потрібно близько 25 млрд доларів інвестицій.
Втім, як наголошує експерт, наразі українські виробники фізично не можуть миттєво відповідати новим вимогам ЄС.
Він підтримав позицію керівництва «АрселорМіттал Кривий Ріг», що без перехідного періоду Україна ризикує втратити основу своєї металургійної промисловості.
«За оцінками, протягом п’яти років CBAM може коштувати Україні до 5 млрд доларів експортних втрат. Наразі металургія та гірничодобувна галузь забезпечують близько 7% ВВП, 15% експорту і 30% вантажообігу залізничного та портового транспорту.
Українські металурги не виступають проти вимог CBAM, які в перспективі безумовно будуть реалізовані. Однак без щонайменше трирічного пільгового або перехідного періоду Україна може втратити ядро своєї металургійної промисловості», — підкреслив Сергій Грищенко.
Раніше ми розповідали, чому нові правила ЄС стають викликом для української промисловості.