Історія створення двох запорізьких закладів освіти
У Запоріжжі наразі працюють два найстаріші навчальні заклади. Про важливі події в історії цих двох закладів освіти розповів Роман Акбаш, запорізький гід та краєзнавець.
Читайте також: Фабрика мистецтва - як виглядав запорізький кінотеатр "Перший художній" (фото)
124 роки тому, а саме 4 лютого 1900 року, розпочалася історія будівництва одного з найпомітніших об’єктів Запоріжжя. Саме в цей день була ««высочайше учреждена» комісія зі зведення будівель Олександрівського семикласного механіко-технічного училища. Зараз це — університет «Запорізька політехніка».
Ця Комісія втілила в життя проєкт, складений першим директором ОМТУ Миколою Рудольфом та академіком Робертом Марфельдом – викладачем імператорської Академії мистецтв та архітектором відділення промислових училищ Міністерства освіти.
Головою комісії зі зведення будівель став граф Іван Канкрін. Він же — один з ініціаторів створення ОМТУ, його найбільший меценат та голова ради піклувальників училища. До складу комісії увійшли директор училища, представники міської влади земства, міністерств фінансів та освіти. Серед них — міський голова Захарій Махно, гласний міської думи (та майбутній міський голова) Фелікс Мовчановський, голова земської управи Платон Іваницький, інженери Гінце, Бучинський, Хорват та інші. Особлива роль була доручена місцевому інженеру Олександру Гінце — він розробляв детальне креслення та здійснював загальне керівництво будівельними роботами.
Читайте також: Тягнувся через цілий квартал - запорізький дім-корабель в минулому столітті дивував незвичайним дизайном
Восени наступного року учні ОМТУ вже навчалися у новій будівлі. Наразі це навчальний корпус №1 «Запорізької політехніки» (вул. Жуковського, 64).
Роком пізніше – на початку лютого 1901 року - було затверджено статут «Товариства для утримання Хортицького жіночого училища». Головна мета товариства — сприяння поширенню освіти серед дівчат-меноніток. Склад товариства — еліта менонітської спільноти: лідери церковних громад, педагоги, представники громадськості та відомі меценати-промисловці. Наприклад, скарбником і головним фінансовим донором товариства була Катарина Вальман — співвласниця великої промислової компанії «Лепп і Вальман», донька піонера місцевої промисловості Петера Леппа та дружина промисловця Андреаса Вальмана.
Саме за сприяння товариства та особисто Катарини Вальман Хортицьке жіноче училище (або «Медхеншулє», з німецької – «школа для дівчат») отримало у 1904 році окрему садибу з новою розкішною будівлею. Вона й досі на місці – на розі запорізьких вулиць Істоміна та Розенталь. Тепер у цій будівлі працює школа №81. До речі, шкільна споруда долучена до Держреєстру нерухомих пам’яток.
Раніше ми розповідали, що об'єднує запорізькі будинки та пам'ятку давнього Вавилону.
