У Запоріжжі попрощалися з молодшим сержантом «Азову» Олександром Коклонським
22-річний боєць полку «Азов» Олександр Коклонський, на позивний «Поляк», загинув 5 листопада 2025 року на Донеччині під час виконання бойового завдання. Його життя обірвалося внаслідок ворожого артилерійського обстрілу у Краматорському районі.
Сумну звістку повідомили у телеграм-каналі Біленьківської громади.
Читайте також: Скорботна втрата для Оріхова - під час виконання бойового завдання загинув захисник Володимир Донець (фото)
Олександр народився 6 червня 2003 року в Кіровоградській області, однак усе своє життя провів у Запоріжжі. Тут він закінчив Лисогірську школу, а згодом здобув юридичну освіту в Запорізькому національному університеті.
Після навчання хлопець, як і багато молодих українців, вирушив до Польщі — працювати, будувати плани, шукати себе. Друзі згадують його як щирого, доброго і завжди усміхненого хлопця. Але війна все змінила.
Після повномасштабного вторгнення росії Олександр не зміг залишатися осторонь. Він добровільно подав заявку до полку «Азов» і повернувся в Україну. Саме тоді побратими дали йому позивний «Поляк» — як символ шляху, який він пройшов, щоб стати до зброї.
З березня 2023 року Олександр служив у лавах Національної гвардії, у військовій частині 3057. Був командиром артилерійської групи, мав звання молодшого сержанта. Його бойові товариші кажуть, що він завжди залишався спокійним і врівноваженим, навіть у найгарячіших ситуаціях, умів підтримати побратимів і ніколи не жалівся на труднощі.
5 листопада 2025 року для нього став останнім днем бою. Під час ворожого артилерійського удару серце Олександра зупинилося. Йому було лише 22 роки.
«Ти назавжди в нашому серці», — пишуть друзі та побратими.
Відспівування і прощання відбулося в національному заповіднику «Хортиця», у Храмі Пресвятої Богородиці. Поховали Героя в селі Лисогірка.
Раніше ми писали про те, що на фронті загинув працівник "Запоріжжяобленерго" Володимир Євтушенко, який понад 28 років працював у енергетиці. Коли у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Володимир не залишився осторонь. У перші місяці війни він добровільно мобілізувався до лав Збройних сил України.
