
Дніпро міліє та забруднюється: чим це загрожує Запоріжжю і як врятувати головну річку країни
Річка Дніпро, що є основним джерелом питної води для мільйонів українців, потерпає від наслідків війни, обміління та критичного забруднення. Про проблеми, які сьогодні особливо відчутні у Запоріжжі, розповіла голова громадської організації «Екосенс» Тетяна Жавжарова.
За її словами, обміління Дніпра у Запоріжжі призвело до суттєвого зниження рівня води та погіршення її якості.
Однією з причин високого рівня забруднення стали й постійні російські обстріли, внаслідок яких небезпечні речовини потрапляють у воду.
«Купання в Дніпрі заборонене не тільки через вибухонебезпечні предмети, а в першу чергу через суттєве погіршення стану і якості води.
Після техногенних катастроф, спричинених обстрілами, забруднюючі речовини потрапляють у річки. Бажано все-таки фільтрувати питну воду також», — підкреслила Тетяна Жавжарова.
Складною залишається і ситуація з притоками Дніпра — річками Мокра та Суха. Їх низька водність і слабка здатність до самоочищення роблять їх надзвичайно чутливими до втручання людини.
«Найвищі показники — за азотами, це нітратно-нітритне забруднення, всі чули про ці речовини. Джерелами такого забруднення є в тому числі й домогосподарства на берегах Дніпра й малих річок, які не мають центральної каналізації, — усе це потрапляє у річку», — каже Тетяна Жавжарова.
Навіть після очищення питної води її показники залишаються неідеальними.
«А саме по окисності перманганату — це вказує на високий рівень токсичності води через насиченість органічними та мінеральними речовинами. Навіть якщо питна вода очищена, можна лише уявляти, що зараз у самому Дніпрі», — зазначила екологиня.
Обміління та зменшення випаровування води з Дніпра вже впливають на клімат у Запоріжжі.
«Дніпро зберігає мікроклімат у Запоріжжі. Ми помітили, як за два роки змінилася кліматична ситуація — клімат став більш континентальним. Коли більше вологи випаровувалося, мікроклімат у Запоріжжі був м’якший», — підсумувала експертка.
Попри війну, покращити ситуацію можна. Екологиня радить активніше долучатися до прибирання берегів і повідомляти про стихійні сміттєзвалища.
«Треба частіше ходити на толоки або, під час виявлення сміттєзвалищ повідомляти про них до екоінспекції. Можна лишати звернення через сайт «Екозагроза» — це найшвидший спосіб», — зауважила вона.
Окрему увагу потрібно приділяти захисту берегів малих річок.
«Не потрібно намагатися ставити лавочки на березі, асфальтувати, засипати щебенем або робити сходи. Це небезпечно для річки. Вона має залишатися природним елементом, який збирає й очищує дощові води. Річка повинна бути оточена деревами, травами, очеретами. Так береги укріплюються, і менше випаровується волога», — пояснила екологиня.
Раніше ми розповідали, як запорізькі активісти влаштовують екотолоки та допомагають в реабілітації військових.
Фото з архіву редакції