Оголені береги: активісти в Запоріжжі вже понад три місяці прибирають сміття біля Дніпра

Сміття десятиріччями збиралося на дні Дніпра і тепер опинилося на суші

6 червня російські військові підірвали Каховську ГЕС. Завдана довкіллю шкода стала найбільшим екоцидом з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вже наступного дня рівень води  у Дніпрі в межах Запоріжжя почав різко знижуватися: десятки метрів річкового дна стали сушею.

Читайте також: Більше не острів: як виглядає мальовниче місце поблизу Хортиці після зниження рівня води - фото

Після "відходу" води на узбережжі Дніпра в Запоріжжі відкрилася жахлива картина: там, де раніше була вода, тепер можна побачити купи сміття. Старі автомобільні покришки, пляшки, рибацькі сітки, старий одяг та інше — все те, що десятки років скидали у Дніпро, тепер опинилося на поверхні.

Місцева влада не поспішала реагувати, тож запоріжці не стали чекати, а почали об'єднуватися та проводити екотолоки. Сміття виявилося настільки багато, що одним-двома прибираннями не обмежилися. І ось уже понад три місяці щосуботи небайдужі містяни прибирають сміття на узбережжі. І, на жаль, роботи попереду ще багато.

З піску діставали дивани і телевізори

Одна з груп активістів прибирає береги Дніпра на лівому березі. Починали запоріжці з Центрального пляжу. Коли привели його до ладу — перемістилися на інші локації.

"Ми почали прибирати Центральний пляж через три дні після підриву Каховської ГЕС. Одразу після катастрофи прийшли на берег разом з іще одним екоактивістом Дмитром Сергієнком, і були вражені тією кількістю сміття, яке побачили. Почекали пару днів, зрозуміли, що наша влада не поспішає щось робити, і вирішили провести прибирання.

Розмістили оголошення в соцмережах, і, на наш подив, на цю першу толоку прийшла величезна кількість людей, всі з мішками, рукавичками", - поділилася екоактивістка Ольга Коновалова.

Сміття виявилося дуже багато, тож активісти вирішили зібратися ще й наступної суботи. Для координації створили телеграм-канал, на який підписалося понад 200 містян. Відтоді екотолоки стали регулярними.

Наступною локацією стала територія біля дресирувального майданчика “Червона річка”.

"Там була максимально критична ситуація. Все виглядало так, наче сміття просто стихійно викидали у воду. Що ми там тільки не знаходили. Брали пляшку, а на ній вказаний 1994 чи 2000 рік випуску — уявіть, скільки вона там пролежала!

Наші волонтери діставали з піску дивани, монітори старих комп’ютерів, старі телевізори, тазики, верхній одяг, взуття, навіть залишки холодильника. Ми були в шоці, скільки всього назбиралося на дні", - поділилася Ольга Коновалова.

На цій локації волонтери прибирали два місяці. Згодом територія почала заростати травою, і це стало небезпечним: можна було натрапити на гадюку або снаряд (повідомлення про такі знахідки на узбережжі регулярно надходять з поліції та ДСНС Запоріжжя). Тож вирішили перейти на іншу локацію, а сюди повернутися вже пізньої осені, коли трава почне засихати.

Зараз волонтери прибирають узбережжя в районі ТЦ “Ашан”. Тут окрім сміття з дна Дніпра активістів чекали інші неприємні сюрпризи.

"Ми дуже розчаровані тим, як себе поводять люди: рибалки, відпочивальники. Сміття після відпочинку багато хто просто залишає на березі — пакети, пляшки, і це в кращому випадку. В гіршому — їх просто розбивають об каміння, така специфічна розвага для малоінтелектуальних людей. Болісно на це дивитися, і важко вибирати це скло з піску", - каже Ольга Коновалова.

Одна з найбільших труднощів, з якою зіткнулися волонтери — це вивезення сміття. Коли толоки відбувалися на Центральному пляжі та “Червоній річці”, активісти зверталися за допомогою до КП “Вельтум”, яке займається вивозом відходів у Запоріжжі. Там пішли назустріч та вивозили сміття безкоштовно.

Проте було б надійніше, якби біля узбережжя встановили великі сміттєві баки, кажуть волонтери. Це б гарантувало регулярний вивіз відходів, а ще — запобігло б тому, що сміття можуть рознести тварини або безхатченки.

"Ми просили владу встановити в районі пляжу за “Ашаном” великий бак для сміття. Але поки що прогресу немає - нам пояснюють, що хтось не зробив наказ, хтось не виділив баки... Плануємо писати звернення на міськраду від кожного волонтера. Можливо, якщо звернень буде багато, то влада зрештою відреагує", - каже Ольга Коновалова.

Прибирають навіть діти

На запитання про мотивацію до регулярного прибирання узбережжя вже понад три місяці Ольга каже, що її надихають люди.

"У нас склалася дружня команда, яка кожної суботи збирається о 8 ранку на прибирання. Напередодні вихідних люди починають писати мені, питати про толоку. Тут вже склалося багато знайомств, хтось знайшов друзів. Ми спілкуємося, жартуємо і робимо добру справу.

Коли на початку червня почали проводити масові прибирання, багато хто в місті, дивлячись на нас, почав збиратися, прибирати на різних локаціях. Навіть влада підключилася і влаштувала парочку прибирань. І мені дуже було приємно.

Можливо, хтось і піарився на цьому, але все одно, - робили добрі справи — територія очищувалася, сміття вивозилося, і протягом літа було зроблено великий внесок в екологію Запоріжжя", - поділилася Ольга Коновалова.

Суботні толоки об’єднали не тільки запоріжців, а й переселенців. До активістів долучалися люди з Мелітополя, Енергодара, Кам’янки. Вони казали, що Запоріжжя їх прихистило, і таким чином вони хочуть віддячити місту.

"На наші прибирання приходили не тільки дорослі, а й діти. Дуже вразило, що долучалися й підлітки, приводили своїх молодших братиків, сестричок, це для них було як пригода. Думаю, що так в цих дітей закладалося зернятко виховання, розуміння, що не можна викидати сміття. Тому ми робимо добру справу не тільки щодо прибирання, а й виховання нашої запорізької спільноти", - каже Ольга Коновалова.

Хочеться бути максимально корисним

Один з тих, хто приєднався до екологічного руху в червні й відтоді не пропустив майже жодного прибирання — запоріжець Віталій.

"Я почав прибирати узбережжя з першої толоки. Зараз складна ситуація в країні, війна, і хочеться бути максимально корисним. Донатити, робити репости і волонтерити це одне, це ми теж робимо, але хотілося ще зробити щось фізично. Тому вирішив вийти і прибрати наше рідне Запоріжжя, і так і прибираю з того часу вже три місяці.

Коли прибираєш, і дивишся, як місцевість стає чистішою — це дуже круті відчуття. Водночас засмучує, коли люди не цінять нашу роботу, в яку ми вкладаємо сили, час та гроші. В мене була ситуація, коли ми прибирали на Набережній, а наступного дня я пішов прогулятися туди з друзями. І побачив, як пара хлопців викинула пляшку в річку. Я підійшов, зробив зауваження, і змусив хлопця піти і дістати з води цю пляшку. Мені дуже дико на таке дивитися", - каже Віталій.

Зелені поля замість пустелі

Окрім прибирання сміття ще на початку літа активісти вирішили допомогти природі й засіяти оголене узбережжя рослинами. Одна з волонтерок, що займалася цим — переселенка з тимчасово окупованого Мелітополя Ірина.

"Я приїхала до Запоріжжя у травні минулого року. Коли росіяни підірвали Каховську ГЕС, і у Дніпрі різко впав рівень води, я побачила у фейсбуці оголошення, що люди збираються на прибирання узбережжя. Долучилася, і відтоді прибираю регулярно.

Але крім прибирання мені хотілося ще якось допомогти природі. Я купувала насіння конюшини, люцерни, гірчиці, і кидала його в ті місця, які ще не просохли. Невдовзі рослини проросли. Зараз вони ростуть на берегах впереміш з рослинами, які насіялися самостійно — це верба, тополя, акація, злаки. Набагато краще виглядає, і приємно, що зробила в це свій внесок", - поділилася Ірина.

Активісти планують продовжувати прибирання й надалі, поки дозволятиме  погода.

Поверталися брудні та різали ноги об скло

Ще одна група екоактивістів, яка регулярно проводить прибирання, влаштовує толоки на правому березі. Спочатку прибирали в популярному місці відпочинку — на пляжі Магадан, що на Бабурці (Хортицький район), потім перемістилися в урочище Вирва.

"Ідея регулярних прибирань у мене була давно, ще до повномасштабної війни. Я зрозуміла, що хочу зробити наш край чистішим. Збирала сміття сама, просто під час прогулянок, але потім зрозуміла, що можна робити це масштабно, заражати своїм добрим прикладом інших. І таким чином утворився наш екологічний міні-рух.

Коли впав рівень води у Дніпрі, ми розповсюдили серед мешканців Бабурки інформацію, що плануємо провести толоку та покликали всіх охочих. Багато хто підтримав мою ініціативу, придбав мішки, рукавички, і долучився", - розповіла екоактивістка Аліна Супрун.

Першою локацією для прибирання став пляж Магадан. Після “відходу” води тут з'явився великий відкритий простір, на якому збиралися ще більше відпочивальників, ніж зазвичай, адже Хортицю закрили для відвідування. Тож активісти хотіли дати можливість людям насолоджуватися природою, а не сидіти серед шприців, пляшок та іншого сміття.

"Територія пляжу була дуже брудною: сотні пляшок у мулі, скляних та пластикових. Ми місяць прибирали там, збирали понад 30 мішків сміття за один раз. Усі поверталися з суботників брудні, різали ноги об скло. Але ми впоралися, дуже якісно прибрали і за місяць створили таку територію, що око справді тішилося", - поділилася Аліна Супрун.

Заповідне урочище перетворили на смітник

Після пляжу Магадан активісти почали прибирати урочище Вирва, яке знаходиться поряд. Це заповідне місце, яке належить до національного заповідника "Хортиця". Проте попри такий статус, сміття в урочищі не прибирали вже десятки років.

"Наразі головна наша мета – це прибирання усієї території урочища Вирва. Це заповідне місце, і я не можу спокійно дивитися на те, в якому воно стані. Багато ділянок проблемних, адже щонайменше 30 років тут ніхто не прибирав. Уявляєте масштаби трагедії?" – каже Аліна Супрун.

Зараз на Бабурці вже склалася команда людей, які постійно беруть участь у толоках. Сміття після прибирання вивозять з урочища своїми силами: домовляються зі знайомими, які мають автівки, та дають їм кошти на бензин. Іноді вдається знайти тих, хто вивозить відходи безкоштовно.

"Одного разу я випадково зустріла чоловіка, працівника підприємства, який займався вивозом сміття з пляжу. Розговорилася з ним, і він дозволив викидати частину сміття у контейнери. Так ми і робили кілька разів. В інших випадках домовляємося зі знайомими.

Приємно, коли люди відгукуються і допомагають. Проте бувають і випадки, коли нам шкодять. Наприклад нещодавно ми зібрали сміття і чекали, поки його вивезуть. Але сталося так, що за цей час половину мішків хтось просто вкрав, і при цьому сміття вивалив поруч. Тож, довелося ще раз прибирати. Але я намагаюся не засмучуватися і сприймати це як певний соціальний експеримент", - каже Аліна Супрун.

Морально прибирати відходи зовсім нелегко, кажуть активісти. Але відчуття від усвідомлення того, що робиш важливу справу, варті того.


"Коли бачиш результат, відчуваєш піднесення, якесь захоплення навіть. Ми робимо це для майбутнього, бо хто, якщо не ми? І навіть якщо в країні триває війна, це не означає, що в тилу ти нічого не можеш зробити. Ми не знаємо, що нас чекає завтра, але головне — те, що ми робимо сьогодні", - поділилася Аліна Супрун.

Крім прибирання займаються волонтери й висадженням рослин. Кажуть, що таким чином хочуть зробити своє місто і район яскравим та квітучим.

"Я вже кілька років збираю насіння рослин, які в нас ростуть — барвінок, мак - і розсіюю його, допомагаючи таким чином природі. Хочеться, щоб в наших краях росли не тільки бур’яни, а й яскраві квіти. Також висаджую й плодові дерева: збираю кісточки і потім висаджую їх у зручних місцях. Щось обов’язково приживається, - каже Аліна Супрун. - І я не одна цим займаюся. Є в нас також чоловік, який висаджує каштани та дубочки. Хочеться бачити красу навкруги".

Достатньо рук і вільного часу

Одна з активісток, що прибирають урочище на правому березі — мешканка Хортицького району Анна Шкітун. Згадує, що перші прибирання на пляжі були по-справжньому важкими: і морально, і фізично. Дівчина регулярно приходить на толоки, адже хоче зробити свій внесок в чистоту рідного міста.

"Пам’ятаю перше прибирання, який проходило на пляжі Магадан. Тоді тільки відійшла вода, і пляж був вкритий калюжами, в яких плескалися маленькі рибки. Ми брали їх і переносили в Дніпро. Було боляче дивитися на цю картину, а також на неймовірну кількість сміття, яким був всіяний пляж. Стільки пластику, скла, яким ми різали ноги, провалювалися в мул. Але все-таки ми впоралися, - і прибрали цю локацію", - розповіла Анна.

Прибирати дійсно складно, але хтось має це робити і показувати приклад іншим, каже активістка.

"Можливо, ми не маємо великих грошей або якогось впливу, але маємо руки і трохи вільного часу. І цього достатньо, щоб змінювати світ на краще. 

Звичайно, засмучує, коли люди смітять прямо навколо себе, а потім дивуються, що немає гарних місць для відпочинку. Все моє дитинство пройшло в цих краях, і я пам’ятаю, що ще тоді тут вже було сміття. А тепер, після наших прибирань, коли я проходжу повз місце, на якому ми вже попрацювали, відчуваю задоволення та приємне усвідомлення того, що я щось зробила для нашої планети", - поділилася Анна.

Щотижневі прибирання на Бабурці також триватимуть, поки це дозволятиме погода. А весною активісти планують провести на правому березі масштабну екотолоку.

Раніше ми розповідали, як обміління Дніпра вплинуло на якість повітря у Запоріжжі.

Фото автора, з архіву спільнот Ecofriendly та ЧистоZp