Вперше після звільнення Запоріжжя від більшовиків українську мову почали вивчати у 1918 році
Після звільнення Олександрівська від більшовиків у квітні 1918 року суспільне життя місто значно змінилося. Наприклад, свідок подій того року і наш земляк Гаврило Гордієнко ставлення ранньої більшовицької влади до Тараса Шевченка описував так: «Тоді в очах совєтської влади Шевченко був таким самим «контрою», як, наприклад, і Грушевський. Більшовицькі банди виколювали очі на портретах Шевченка й самі портрети його профанували, дерли, топтали їх». Про події цього часу та українізацію Запоріжжя розповів на своєму сайті запорізький краєзнавець Роман Акбаш.
Читайте також: "Ворота міста": як на головному проспекті Запоріжжя з'явилися будинки-близнюки - фото
А ось 28 квітня 1918 року, вже при українській владі, в Олександрівську відбувається урочисте свято, як присвячене пам’яті Тараса Шевченка. Місце його проведення, як повідомляла газета «Січ» – «Перша українська народна школа Олександрівська». Привід — закінчення «першого шкільного року». Серед гостей заходу – представники військово-цивільної влади, просвітницьких товариств, вчительських та українських організацій, галицькі січові стрільці. Саме свято – «літературно-вокальна програма від дітей першого та другого відділів школи».
До речі, та сама «Перша школа» і зараз є такою – школою № 1. І вона має ім`я того самого Тараса Шевченка – ще з 1920 року.
А ще 28 квітня 1918 року в Олександрівську відбуваються Загальні збори Вчительської спілки. Їх рішення № 1 – «відкрити курси української мови». Подія – історична. Бо звісно ж, у царські часи в Олександрівську українську мову офіційно ніколи й ніде не викладали.
Навіть перша міська україномовна газета «Січ» з’явиться лише у травні 1918 року. Причому у випусках цієї газети, наприклад, будуть навіть пояснювати читачам, як треба правильно читати українські літери «и», «є» та «е». Тут знову змушений нагадати – все це у місті, більшість населення якого під час перепису 1897 року назвала своєю рідною мовою українську!
А так Олександрівськ 1918 року описувала вчителька Марія Могилко-Гордєєва (росіянка, яка переїхала до нашого міста із Петрограду в 1916 році):
Читайте також: Яким був перший луна-парк у Запоріжжі – фото
«Решили перевести преподавание в школах на украинский язык, но не было учителей, знающих литературный украинский язык… В повседневных делах часто украинцы оказывались в затруднительном положении. Так, например, из Киевского Округа пришел приказ писать все донесения по службе на украинском языке. Отдать приказ – это просто, а вот выполнить его: даже самые щирые украинцы досконально знали только простой народный украинский язык».
Одна з перших ластівок українізації – ті самі курси української мови. Вони почнуть свою роботу 14 травня у Пушкінській школі. Будівля цього навчального закладу знаходилася на місці сучасного Будинку Друку (Соборний 152) та була вщент знищена вже 1943 року. Курси відкривають, як повідомляється в пресі, «ідучи на зустріч біжучій хвилі, зважаючи велике значення негайної й належної українізації різних державних та громадських установ». Організатори курсів – Олександрівська вчительська спілка та товариство «Просвіта».
Також ми писали, що 120 років тому у будівлі зоологічного музею ЗНУ відкрили торгову школу. Торгові школи на початку минулого століття були аналогами міських училищ – ланкою освіти між початковими школами та середньоосвітніми навчальними закладами. Але окрім базових предметів тут викладали й такі, які могли бути корисними для майбутніх працівників комерційної сфери.
Джерело: Роман Акбаш
