
128 років тому в Олександрівську пройшов перший перепис населення
9 лютого (28 січня за старим календарем) 1897 року в нашому місті проходять заходи всезагального перепису населення Російської імперії. Більше про цю історичну подію розповів запорізький краєзнавець Роман Акбаш.
Читайте також: Як базар перетворили на вулицю - сучасна історія Запоріжжя
Згідно з його результатами, у нашому місті наприкінці ХІХ століття ще зовсім небагато жителів – 18 849 осіб. Серед них: жінок – 9 232, чоловіків – 9 617, іноземних громадян – 229, письменних – лише 42%.
До загальної кількості олександрівців додали число жителів передмість Олександрівська – Слободки (район сучасного Малого ринку, межею міста та Слободки була вулиця Фортечна – 2 293 людини), Карантинки (Калантирівка – 1 570), Цегляного заводу (за Карантинкою – 81), Канкринівки та Олександрівки (частина сучасного Комунарського району, район вулиці Миколи Ласточкіна – відповідно 785 та 1 105 жителів). А ось Шенвізе (сучасний район між автовокзалом та «Запоріжжя-І») та Вознесенівку (Вознесенівський район) рахували окремо – 999 та 4 724 особи.
Особливість перепису 1897 року – пункт «рідна мова» замість графи «національність». Так ось, пані та панове, наприкінці позаминулого століття наше місто переважно україномовне. Українську своєю рідною мовою назвали 8 101 людина, або майже 43% жителів Олександрівська.
На другому місті серед мов опинилась… Ні, не російська! «Єврейська»! Під час перепису її своєю рідною мовою назвали 5 248 жителів міста (27,8%). Російська мова на третьому місці – була рідною для 4 467 олександрівців (24,7%). До речі, четвертою за поширеністю в Олександрівську мовою виявилася німецька – 370 людей (майже 2%).
Раніше ми розповідали, що мешканка Запоріжжя передала до музею рідкісні видання, присвячені будівництву Дніпрогесу. Фонд Запорізького обласного краєзнавчого музею поповнився рідкісним альманахом та брошурою.