Жінка три роки жила під обстрілами, а коли сили вичерпалися – попросила допомоги
67-річна Любов Миколаївна не покидала рідного Гуляйполя, попри війну. Під час обстрілів вона лежала на підлозі, а коли наступала тиша – писала вірші.
З самого початку повномасштабної війни Любов Миколаївна не покидала Гуляйполе. Її тримав обов’язок – догляд за немічною матір’ю. Після її смерті жінка залишалася в місті, сподіваючись, що ситуація покращиться.
Читайте також: Вибухи, обстріли, постійний страх - волонтери евакуювали з прифронтового села на Запоріжжі 91-річну жінку
Але обстріли тільки посилювалися. Вона ховалася на підлозі, а під світлом ліхтарика писала вірші – про рідний дім, про Україну, про військових, які боронять її землю.
Зрештою жінка вирішила, що не витримає більше. Вона звернулася до місцевої влади.
14 лютого поліцейський офіцер гуляйпільської громади В’ячеслав Шейко разом із представниками загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України у Запорізькій області допомогли Любові Миколаївні виїхати до обласного центру.
Тепер вона житиме у Запоріжжі разом із донькою та онукою. І, можливо, напише нові вірші – про тих, хто її врятував.
Раніше ми писали, що запорізькі поліцейські евакуювали 87-річного жителя Гуляйполя. Олександр Дмитрович тривалий час відмовлявся залишати власний будинок. Дім пенсіонера розташований у мікрорайоні «Спартак», де вже давно не залишилося більшості мешканців через постійні обстріли.
