Про що писала преса посеред тисяч голодних смертей
За 11 років до Голодомору-1933 Запорізька губернія вже конала від нестачі харчів. У їжу пішли кора, макуха, коріння, але навіть їх бракувало.
1921-22 роки. Здавалося б, після жахіть революції, Першої світової і Громадянської воєн життя, нарешті, наладиться. Ні, тепер за горло схопив голод.
Страшні свідчення для нас зберігають уцілілі газети. Дві з них - «Червоний шлях» і «Новь» - видавав виконком Запорізької губернії (була така у 1921-22 роках). Серед видавців «Нови» значилися ще й губком КП(б)У і чудернацький Подив (невже - «политотдел дивизии»?).
Читайте також: У Запоріжжі вшанували пам`ять жертв Голодоморів
Це до 1933 року газети будуть прибиті, а поки що, на початках радянської влади, вони так-сяк зберігають залишки тієї відносної свободи, що була притаманна дореволюційній пресі. Тому й можемо прочитати тепер, через понад 100 років, приголомшливі рядки.
І врахуйте, що це свідчення січня 1922 року, а попереду було ще страшніше, бо масова смертність тривала з грудня по червень.
Навіть белетристику цей орган губвиконкому «Червоний шлях» друкує таку, що волосся дибки. Ось уривок з оповідки «Під Новий рік», опублікованої, сказати б, у святковий день — 1 січня 1922 року.
«Слободу Дубоватку не можна пізнати. Замісць людей — там зрідка на вулицях показуються чорні тіні у рванні. Ноги обмотані ганчірками. Кой-коли можна побачити маленькі чорні тіні, які повагом пересуваються вулицями.
На вулицях кой-де ці тіні зупиняються, розгортають сніг, дістають з-під снігу кістки й гризуть їх.
Омелько Сорокодуб сидить в своїй хатині й пригадує своє минуле життя. Двоє синів десь у Червоній армії, і невідомо, чи живі вони, чи ні. Жінка вже з місяць, як перестала нудитися від голоду і кістки її спочивають на городі, не закопані в землю. Не хватило сили копати яму, а сусіди — давно кудись рушили. Завтра — Новий рік. Є на світі щасливі люди, що зустрічають Новий рік, чекають від нього щастя. А тут не знаєш, чи переживеш цей день…
Сорокодуб не бачив хліба три місяці. Гриз кору, їв кошенят, мішаючи з кониною, перетирав на зубах глину…
Ніколи ще так не хотілося хліба.
Облазив усі закутки — немає нічого.
Вирвав зі стріхи оберемок соломи і почав готовити свою страву. В горщик налив води, добавив гілочок з акації — і зварив юшку.
Попоїв юшки, але їсти все ж таки хочеться.
І потягло Сорокодуба по сусідах: вмирати з голоду краще в гурті. Заглянув в одну хату — пусто. В другу — пусто. В третю — там двоє діток лежать на печі: одно мертве, сцупило кусок сухого хліба, друге схилилося й смокче цей сухар з рук мертвої дитини.
Голод нагнав на Сорокодуба божевілля, він вирвав кусок сухаря - і пішов додому. «Діду, хліба, діду, хліба», - промовила дитина і схилилася на мертву дитину…
…І бачить Сорокодуб перед собою, чого ніколи не уявляв. Перед ним стоїть високий, стрункий молодий чоловік — образ «Нового Року».
Він нахиляється до Сорокодуба і наказує йому пережити цю останню жахливу ніч. «Новий Рік» йому обіцяє обійти в цю ніч увесь світ, розказати про жах і муки голоду всім тим, хто їсть хліб.
І примусить усіх на світі, хто зустрічає Новий рік, віддати страву на голодних Дубоватки. Ранком хліб буде в Сорокодуба, аби тільки він не заснув на віки в цю ніч».
Оповідка скінчилася тим, що не дочекався Омелько Сорокодуб ранку. Як не дочекалася матусі з чашкою молока і померла 6-річна Галочка в іншому оповіданні, що так і називалося: «Не діждалася».
- Та то ж белетристика, - скаже хтось із читачів, - у дійсності, може, було не настільки страшно.
Але, по-перше, що ж це за дійсність така, коли надихає на остільки моторошні оповідання. І, по-друге, зараз будуть вам факти — тодішня стрічка новин, як сказали би зараз.
За кожною цією новиною можуть стояти ваші родичі із запорізького краю. Родичі не такі вже й давні — 100 років тому певно жили наші бабусі й дідусі.
Отож, газетна хроніка січня 1922 року.
Голод у Вознесенці
У Вознесенці відкрито дитячий будинок, в якому є 40 голодуючих дітей.
Працю в дитячому будинку гальмує відсутність палива і недостача одіжи. Всього на селі зареєстровано до 200 голодуючих дітей, яких немає можливости помістити в одкритий будинок. В ближчий час гадають відкрити їдальню, де зможуть користуватися обідами всі голодуючі діти Вознесенки.
Дорослих голодуючих у Вознесенській волості зареєстровано волкомпомголом (волосною комісією допомоги голодуючим) 885 чоловік. Проте вони вимагають негайної допомоги, але волкомпомгол не може дати її через те, що не має в своєму розпорядженні потрібної кількості харчів. В селі трапляються випадки вживання сурогатів та конячого м'яса.
Тяжке становище
Продовольче становище Мелітополя і його повіту дуже тяжке. У місті на ґрунті голоду шириться злочинність. Співробітники державних установ вже декілька днів не одержують хліба. Багато терплять від голоду селяне Єфремовської волости, а також селища рибалок на березі Азовського моря, де немає навіть сурогатів. Повсюди багато нищать коней і иншу худобу.
Кури, гуси — дуже рідке явище. Койде вживають в їжу собак. Трапляються випадки перехованки хліба куркулями.
На допомогу голодуючим
Веселовська Ком'ячейка на загальних зборах постановила відрахувати на користь голодуючих 10 фунтів борошна з пайків (1 фунт — приблизно 450 грамів. - iz).
Кому живеться горазд
У В.-Рогачинській волости в млинах помічаються сумні явища — мелять біле борошно в 75%.
Хто ж меле таке борошно? Куркуль заможний, а за ним з невеличкими торбами стоять бідні селяне, прохаючи змолоти ріжне листя, солому, курай, цурупалки з кукурузи і взагалі ріжні сурогати. Траплялись випадки, коли млини відмовлялися се молоти. Треба вжити заходів до того, щоб люде не вмирали від голоду в той час, коли на їхніх очах мелять біле борошно.
Дитяча злочинність
…Мелітополь був наляканий десятками крадіжок, невідомо було, що робити, як зловити злодіїв, що не боялися обкрадати, здавалось, безпечні місця. Врешті одна з співробітниць ВіднаросвІти, бувши в ЧК, почула від ПредЧК, що там зразу знаходитьса з десяток малолітніх злодіїв, які грабували місто… І до болю шкода дивитися на дев'ятилітнього хлопчака, що вміє артистично вийняти по вашому заказу ту чи иншу річ, а наукою не цікавиться, хоч має прекрасні здібности до неї.
Або хіба можна байдуже пройти біля 13-літньої дівчини, яку привели з ешелона, щоб дати їй раду, вона два роки вже проституткою й хвора на сіфиліс…
Ось перед вами хлопець 14 років — убивця: був голодний і убив чоловіка, взявши від нього борошно.
Звернення Запорізької губернської комісії допомоги голодуючим і губвиконкому до жителів урожайних губерній України. «От 700000 голодающего населения Запорожья обращаемся мы к вам за помощью…
Тысячи беспомощных больных от голода и ежедневно сотни смертей — такова картина у нас в начале февраля месяца, а впереди еще 5 голодных месяцев и неизвестно как велико будет улучшение с новым урожаем.
Суррогаты вместо хлеба (макуха, курай, кора, листья, коренья и др.) уже давно употребляются без всякой примеси муки, всюду и они на исходе, а в целом ряде районов уже вышли и считаются роскошью.
Вместо хлеба едят кожу. Повсеместно в голодающих районах едят кошек и собак. Лошади считаются лакомством и беспощадно потребляются на съедение. Едят и падаль.
Появился первый случай людоедства. Мать удушила двоих детей, 5-ти и 7-ми лет, и употребила в пищу в семье. Этот случай не имеет совершенно подкладки умопомешательства. Мать спокойно и сознательно поедает своих детей. Это жестокое последствие голода…».
З голодних місць
З В.-Знаменки повідомляють, що становище критичне, хліба нема, населення голодує.
З Верхнього Рогачика повідомляють: з 15 по 31 грудня захворіло 776 дорослих, 832 дітей. Вмерло від голоду 50 дорослих, 70 дітей. Харчуються сурогатами 11214 чоловік. До борошна мішають білу глину та попіл. Здохло 1046 коней.
В Каменці вмерло в минулім місяці 14 чоловік, захворіло 1356 чоловік.
10 заповідей для членів профспілок
Голод
В.-Знамінська волость голодує. Майже в кожній родині є хворі від голоду. Волкомпомгол не має змоги дать допомоги, бо малі ресурси має в своєму розпорядженні. Кількість голодуючих досягає декільки тисяч. Населення почало вживати в їжу конину, але її надовго не вистачить. Юрби голодних приходять до Волкомпомголу — вимагають хліба. Становище катастрофічне. В зв'язку з голодом у волости з'явилось багато старців і збільшується кількість крадіжок худоби.
Хлопець з села Благовіщенка Іляріон Нищенко. Через голод убив 3-річного брата і з'їв його
В Ново-Васильєвскій волости
Становище голодуючих критичне. За відсутністю хліба вони з'їдають всю рогату худобу і коней. Сурогатів в волости вже немає. Хліб печуть з просяної полови. Від голоду ширяться пошести, особливо се відбивається на дітях. В грудні голодувало 50 відсотків всього населення. Остання частина населення також напередодні голоду.
Голод в Мелітополі
…Для голодуючих біженців, які виїздять з повіту через голод, Губевак (губернське управління з евакуації населення) приступає до споруджання пересильного пункту на ст. Мелітополь.
Переселенці
У Водянській волости Мелітопольського повіту оселилося 34 родини переселенців з Сибіру та Приуральського району. Переселенцям дано продовольчу допомогу.
В поисках хлеба
Из Васильевской волости в более урожайные губернии Украины выехало 70 семейств, распродав свои пожитки. Около двухсот молодых людей покинули родное село. Часть из них бросилась искать себе работу в Донбасс, часть отправилась на погрузку хлеба в благополучные губернии.
Делятся последним
За последнюю неделю в селе Вознесенке от голоду умер 1 человек. Желудочные заболевания на почве голода увеличиваются. Некоторые граждане, несмотря на свои скудные средства, взяли на пропитание голодных детей.
Ужасное положение
Положение голодающих Веселянской волости ужасное. Особенно оно ухудшилось с отменой принудительного займа. Столовые сел Веселянки н Хитровки накануне закрытия.
К открытию столовой
В Петрово-Свистуновской волости постановлено открыть для голодающих столовую и кухню. Для оборудования их волуправу предписано принять решительные меры к сбору расхищенного имущества гр. Кузнецова.
В селе Петрово-Свистуново произведен сбор для голодающих. Из собранного количества хлеб по полфунта выдается детям до 16-летнего возраста и матерям, кормящим детей грудью.
Захорування худоби
За останній час в Запоріжській губернії помічається поширення серед худоби пошестей, як ось: корости, ящура та віспи овець. На великий жаль, боротьбу з коростою вести неможливо, бо мити і купати коней зараз в холодну годину не можна. Ящур розповсюджується в тих волостях, що лежать близько до плавен, де до сього часу худоба пасеться чередою. Лікування овець від віспи затримується відсутністю необхідних матеріялів.
Що ж торкається останніх хвороб, то вони не мають особливого значіння.
Знайшли вихід
Віруючі громадяне села Успіновки Бердянського повіту на загальних зборах ухвалили всі срібні та золоті речі, які належать церкві, як ось: хрести, лампади та церковний посуд негайно передати в Бердянськнй повітовий фінансовий відділ, замісць чого одержати з відповідних установ зерно-хліб.
Для сього голові церковної ради доручено скликати засідання членів церковної ради і обрати з її складу комісію з 3-х чоловік, якій доручається негайно привести в житгя постанову. З сії постанови видно, що віруючі селяне с. Успіновки зрозуміли, що 5-ю паляницями не можна нагодувати п'ять тисяч населення і самі знайшли вихід з скрутного становища.
Опухлі від голоду в Бердянську
Надзвичайна тройка в Астраханці
У с. Астраханку прибула надзвичайна тройка по боротьбі з бандитизмом та контр-революцією. Голова тройки оповів населенню про мету свою приїзду і запропонував населенню здати зброю на протязі 24-х годин.
Не дивлячись на заклики представників місцевої влади та назвич. тройки, зброя в призначений реченець цілком не була здана. Внаслідок сього було взято заложників, а реченець здачи зброї протягнено ще на 24 години.
Завдяки рішучим заходам членів виконкому та свідомих громадян зброю здано з лишком.
Заложників відпустили в той же день.
Здано зброї: рушниць — 62, набоїв — 15.500, кулеметів — l, кулеметних стьожок — 4, шабель — l2, револьверів —12, бомб —7 і сідел —8.
Крадіжки
Крадіжки в с. Акимовці збільшуються з кожним днем. За останній час в першій Радянській школі вкрадено 2 з половиною пуди ячменю і стільки ж кукурузи. З 3-ї Радянської школи вкрадено 3 курей. З церковної хатини вкрадено 2 мішки борошна.
Допомога дитині
Засобами незаможніх в Біленькому відкрито їдальню для безпритульних діток. На утримання сеї їдальні зібрано якусь кількість пожертв.
Заборона вивозу харч. продуктів
В Геничеську в зв'язку з вивозом до Криму хлібних продуктів ціни почали рости з кожним днем. Генический Виконком видав наказ про заборону вивозу в Крим продуктів, фуражу, м'яса, жирів та олійного насіння. Торгівля дозволяється лише в межах повіту тим, хто виконав продподаток.
Заборона продажу риби
Через те, що рибалки не хочуть платити продподатку, Геничеський Виконком заборонив продаж риби на базарі. Дозволено торгувати рибою лише в дворі спілки рибалок. Стежити за виконанням сього доручаеться міліції.
До збору рогів та копит
Васильєвським Волземвідділом Запоріжського повіту збираються копита та роги тварин. До кінця минулого року зібрано 203 копита та 33 роги. Для більш успішного збору організовано спеціальну комісію, що складається з 3 чоловік. В Натальєвській волости рогів зібрано — 16 шт., копит 250 шт.
Переселенці
В район Васильєвськоі волости до кінця грудня прибуло 9 родин переселенців. Прибувшим одведено помешкання для життя.
Виздих коней
Військовими частинами, що проходили через с. Васильєвку, передано Волземвідділу 48 коней. Одержаних коней роспреділено серед незаможних селян. Більша частина коней, виснажена безгодівлям, подохла.
Про що просять Васильєвці
…Серед коней за останній час, через відсутність фуражу, збільшились випадки виздиху. Не дивлячись на дуже тяжкі умови, коні все таки відбувають гужову повинність. В зв'язку з сим Волземвідділ прохає Повітземвідділ вжити заходів перед відповідними органами влади про звільнення Васильєвської волости від гужової повинности.
В дитячому будинкові
В селі Янчекрак Запоріжського повіту є дитячий будинок. Становище дітей в будинкові дуже кепське. Голод, холод і бруд панують тут. Завідуючий будинком і остання адміністрація мало звертають уваги на те, щоб поліпшити умови життя дітей.
Звідкіль?
Черниговським волкомнезамом (волосним комітетом незаможних селян) та волкомячейкою помічено, що члени Лісновської райпродкомісіі не раз п'янствовали в с. Черниговці. Вдягнуті райпродкомовці чудово, їдять гарно.
Цікаво знати, звідкіль береться все те, в той час, коли на наших очах народ вмира від голоду.
Крадіжки
В с. Вознесенці помічаються випадки ночних крадіжок. Недавно невідомо ким вбито 1 грабіжника.
Виздих худоби
В Мелітопольськім повіті збільшився виздих худоби. Від безгодівлі загинуло коло 17 тисяч коней, три тисячи п'ятсот штук рогатої худоби, тисяча свиней.
Голод
По відомостях Здраввідділу в Мелітополі траплялись випадки отруї від макухи, зробленої з кісточок вишень та слив. Аналізом встановлено, що ся макуха цілком ядовита. В першій половині січня в Мелітополі зареєстровано 13 випадків голодної смерти.
В Мелітопольськім повіті голодує 250 тисяч чоловік. Постачати населення нічим. В 15-ти волостях населення поїло вже всі сурогати, майже всіх коней. Сотні дорослих і дітей лежать опухші від голоду.
Замісць ЗО вагонів у січні Губкомпомгол прислав 8. Селяне тисячами і сотнями організуються збирають лишки реманенту і вимагають отправити в урожайні губерніі за хлібом.
В Дніпровськім районі голодує все населенпя. Тисячи дідів та дітей лежать нерухомі, розпухши від голоду, 8625 чоловік харчуються виключно кураєм, серед них більше 600 дітей, які не мають і 1 року від роду. Більшість населення харчується кониною та дохлятиною.
В Ново-Васильєвській волості голодує більше трьох тисяч чоловік. Багато людей хворіє від голоду. Коней майже всих уже поїли. В инших волостях становпще не ліпше.
В голодній волости
Кількість голодуючих в Андрієвській волости досягає 4000. Більшість голодуючих — діти. На грунті голоду та від недоїдання серед голодуючого населення дуже ширяться шлункові захорування. Помічається масовий наплив голодуючих на окремі хутора, як ось: Богуслав, Петро-Михайлівку. Голодні сі йдуть нескінченою низкою і категорично вимагають хліба. Місцеве населення мало дає їм допомоги, бо почасти само харчується сурогатами, а то й зовсім голодує.
Андрієвськпй Волкомпомгол прохав Повіткомгол відпустити хліба. Останній в сьому відмовив. Через таке становище селяне починають продавати майно, коров, коней, щоб не вмерти з голоду. Бувають випадки зарізу тельних коров та коней для прохарчування. Се дуже відбивається на встановленні сільського господарства, що поступово занепадає. Знищення робітничої худоби приведе до того, що по весні нічим буде обробляти землю.
Зхований хліб
В волостях: Юрьєвській, Романівській і Дмитрієвськїй Бердянського повіту продовольчим Ревтрибуналом знайдено декілько ям з хлібом. В деяких ямах було закопано до 1000 п. зерна.
Населення голодує
Небувалвй голод, що охопив Веселянську волость, загороджує обернути її в голу пустелю. Виздих худоби збільшується щодня. Дохла худоба поїдається населенням. В волости є всього 3 їдальні й 1 дитячий будинок.
Звичайно, вони не можуть задовольнити потреб голодуючих.
В останній час багато громадян покидають свої оселі і йдуть в сусідні села прохати милостиню.
Їдальні для голодуючих
В селах Камишевахської волости голодує до 90 відсотків всього населення. Повсюди організовано волосні та сільські комісії допомоги голодуючим. Компомгол, крім звичайної своєї роботи, веде агітацію серед населення про пожертви продуктів. Але, цілком зрозуміло, наслідків немає ніяких. Населення само голодує і допомогти нічим не може.
Розбирання собачої туші для споживання. Гуляйпільський повіт
Кошмар голоду
В Гуляйпольськім повіті… голодних є поза 50% всього населення. Харчуються голодні всякими сурогатами: макухою, листям, білою глиною й половою. В селі Некрасовці Туркеновської волости траплялись випадки, коли в страву вживали собак і кішок…
Села пустіють все більше й більше. Могилок же на кладовищі з кожним днем більшає. Сум і навіть жах огортає, коли дивишся, як люде поволі вимирають з голоду.
Гинуть коні
В с. Андрієвці Бердянского повіту, як і в иншнх селах Запоріжської губернії, багато гине коней. По відомостям, що зібрано в листопаді минулого року, в Андрієвській волости було коней не більше 300 штук. Незасіяної землі є 7000 десятин. Виходить, що кожною конякою треба засіяти в середньому 25 десятин. Звичайно, при недостатку фуражу коні всі до весни не виживуть і тоді становище ще більше погіршає. Лани при таких умовах засіяні не будуть.
Нові гроші
З кожним днем у нас росте дорожнеча, з кожним днем доводилося державі випускати міліярди паперових грошей. Це довело до того, що наші паперові гроші майже нічого не стоють. Тепер, щоб купити коня, треба на ринок нести мішок грошей. Щоб урегулювати фінансову справу, щоб упростить господарський обрахунок для населення, щоб установити більш-менш твердий карбованець, держава з нового року випускає нові паперові гроші. Вони звуться так: «Державні грошові знаки Р.С.Ф.Р.Р. зразка 1922 року» і кожний карбованець порівнюється 10.000 карб., що випускалися раніше… Нові гроші зручні і гарні на вигляд.
Три карбованці зразка 1922 року. Крім гіперінфляції(1921 року 100 тисяч «радзнаків» дорівнювали одній дореволюційній копійці), дошкуляла вакханалія грошових знаків. В обігу перебували «керенки», «п’ятаковки», «романовські», «радзнаки» і купа інших сурогатів
В пазурях голоду
Представники американської організаціі кажуть, що голод на Запоріжжі набрав більших розмірів, чим в Надволжських губерніях.
Американська газета «Свобода» про Запоріжжя в конвульсіях
***
У чому ж були причини такого страхіття? Ось як пояснював «Червоний шлях».
«Недорід у нас через те, що селянство погано обробляє землю. Крім того, війна з контр-революцією, що затіяли з нами люті вороги — поміщики й капіталісти, знищила сільське господарство. Реманент не лагодився, коней багато вибуло з строю і тому багато землі було не засіяно, а яка була засіяна, та погано оброблялася… Крім того, що горожанська війна зруйнувала сільське господарство, і само селянство не дуже-то розгонилося до посіву. Селянство стало сіяти, щоб хватало тільки тому, хто сіяв. Від цього треба відмовитися. Треба, щоб селянство сіяло якнайбільше».
Отже, на думку газети губвиконкому, у тому, що селяни помирають від голоду, самі ж селяни значною мірою і винні.
Тим часом від партійно-радянської газети «Новь» дістається містянам.
«…Но вот другой вид агитации. Она развивается в городе, свивает прочное гнездо на базарах, достигает известных успехов на улицах.
О чем она говорит?
Нет хлеба - виновата власть. Бог отступился от людей и оттого и засуха, и голод в эти тяжелые годы.
Во всем виноваты большевики - так упорно твердит это порождение мещанско-контр-революционных слоев. Вылезла из своей берлоги и показала истинное лицо свое гадина чисто городского происхождения».
А тепер - погляд з-за кордону.
Україномовна газета «Свобода», що вже 130 років виходить у США, вбачала тоді масштаби голоду в тому, що уряд УРСР сліпо йшов у фарватері політики радянської федерації.
«Москва кричала про голод на Поволжу, надсилала до Европи та Америки радіо, делегації, благала, щоби допомогти врятувати Надволжа, - писала «Свобода» 8 липня 1922 року. - На Поволжа йшов хліб з України. На Поволжа виїхав Нансен, представники АРА (Американської адміністрації допомоги). Німецький Червоний Хрест вирядив туди цілу експедицію; чеські легіонери дуже швидко організували свою акцію — також на Поволжу і для Поволжа. Слідом за Москвою і Харків (тодішня столиця УРСР. - iz) дбав за Поволжа. По цілій Україні, що сама вже терпіла подекуди не менш, ніж Надволжа, улаштовувалися мітінги, концерти, вистави — все для голодуючих на Надволжу…
Харків міг визнавати або не визнати голод, але Москві це було байдуже. З огляду на те, що Москва монополізувала всю американську допомогу виключно для себе, з огляду на те, що метрополія - Москва — має золотий фонд, кольонія — Україна — одержує з Москви лише паперові гроші, та й то не дуже багато, Харків все одно не міг би, навіть, коли б і хотів, допомогти чимось голодній з його вини Україні».
А попереду були колективізація, ще один голодомор, Друга світова війна. А потім знову голодомор. Тепер – російська війна проти України.
Та попри всі удари прабатьки вставали, попри всі потрясіння ми живемо, ми стоїмо, йдемо вперед.
Дякуємо за консультації провідній науковій співробітниці Інституту історії України Національної академії наук України кандидатці історичних наук Оксані Юрковій
Використані публікації libraria.ua, svoboda-news.com
Фото: libraria.ua, history.org.ua, archivzp.gov.ua, svoboda-news.com, ocenka-pokupka.com.ua
