Пісенна доля автора «Двох кольорів» була пов’язана із Запоріжжям
Помер славетний український поет Герой України Дмитро Павличко. Йому було 93 роки.
В історії нашої країни Дмитро Васильович залишиться ще й першим головою Товариства української мови імені Тараса Шевченка, головою Української всесвітньої координаційної ради, послом України в Словаччині, а згодом у Польщі, перекладачем, літературним критиком.
Народне визнання Дмитру Павличку принесла пісня «Два кольори», слова якої він написав у 1964 році.
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.
Пісенна творчість Дмитра Павличка яскраво пов'язана із Запоріжжям. На зорі української незалежності наш земляк, відомий (а тоді ще молодий) співак і композитор Анатолій Сердюк написав музику на вірш корифея, а згодом тріумфально заспівав твір на фестивалі «Червона рута» у Запоріжжі в 1991 році. З того часу й донині ця пісня – «Вставай, Україно!» лишається візитівкою Анатолія Сердюка.
Вставай та кайдани порви,
Дай познак, ясніший від грому,
Що ти не рабиня Москви,
Й рабою не будеш нікому.
Вставай, Україно, вставай,
Єднай Чорне море й Карпати,
І свій переболений край
Не дай ворогам розламати.
Усього ж Дмитро Павличко й Анатолій Сердюк є співавторами чотирьох пісень.
Уславлений поет не раз бував у Запоріжжі. Відвідував університет, їздив на Хортицю, зустрічався з Анатолієм Сердюком.
Надбання нашого фотокореспондента Олександра Прилепи включає знімки, зроблені під час таких візитів у 2013 і 2017 роках.
2013 рік. Концерт до 25-ліття артистичної діяльності Анатолія Сердюка
З Іриною Алексановою і Юлією Куценко – бек-вокалістками історичного виконання «Вставай, Україно!» у 1991 році
2017 рік. Зустріч у Запорізькому національному університеті
З Костянтином Лямцевим – одним з фундаторів першого на Запоріжжі осередку Товариства шанувальників української мови (наприкінці 1980-х років). Згодом, коли в 1989 році в Україні виникло Товариство української мови імені Тараса Шевченка, Дмитро Павличко став першим його головою
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Фото: Олександр Прилепа
Читайте також: Не стало відомого запорізького музиканта, який пішов на фронт
