Понад тисячу разів ішов рятувати інших: рідні загиблого медика просять підтримати петицію

Молодший сержант Ярослав Бабійчук загинув під час евакуації поранених на Донеччині

Понад тисячу евакуацій поранених військовослужбовців, робота на передових позиціях і порятунок побратимів під ворожим вогнем — таким був бойовий шлях Ярослава Бабійчука.

Військовий медик загинув, виконуючи чергове завдання на Донеччині. Тепер його рідні та друзі збирають підписи під петицією, щоб посмертно відзначити захисника найвищою державною нагородою — званням Героя України.

Від допомоги після травм до військової медицини

Ярослав Бабійчук народився 24 серпня 1987 року. До початку повномасштабного вторгнення Росії він жив у Києві та працював реабілітологом. Допомагав людям відновлюватися після травм і повертатися до звичного життя.

Після 24 лютого 2022 року Ярослав вирішив добровільно долучитися до Збройних сил України. У війську служив санітарним інструктором медичного пункту 3-го механізованого батальйону військової частини А0222.

Його робота проходила безпосередньо поблизу лінії бойового зіткнення. Ярослав виїжджав на передові позиції, надавав першу допомогу пораненим бійцям і допомагав вивозити їх із небезпечних місць. Часто це доводилося робити під ворожими обстрілами, ризикуючи власним життям.

За час служби військовий здійснив понад тисячу евакуацій українських захисників. За кожною з них — люди, яким він допоміг отримати медичну допомогу та шанс вижити.

Організував стабілізаційний пункт і навчав військових

Ярослав не обмежувався порятунком поранених під час бойових виходів. Він також навчав побратимів тактичної медицини, ділився професійними знаннями з військовослужбовцями свого та суміжних підрозділів.

Ще одним важливим внеском стала організація стабілізаційного пункту в батальйоні. Його облаштували за ініціативи Ярослава під час контрнаступу. Завдяки цьому військові, які отримували поранення, могли швидше розраховувати на необхідну медичну допомогу.

Отже, його робота допомагала рятувати життя не лише під час евакуацій. Він також дбав про те, щоб побратими мали необхідні знання та умови для надання допомоги одне одному.

Загинув, коли знову вирушив рятувати поранених

19 квітня 2024 року Ярослав Бабійчук виконував чергове завдання поблизу села Урожайне Волноваського району Донецької області. Він вирушив на передову, щоб евакуювати поранених українських військовослужбовців.

Під час цього виходу позиції захисників потрапили під ворожий вогонь. Унаслідок удару протитанкового ракетного комплексу молодший сержант Ярослав Бабійчук загинув. Йому було 36 років.

Удома на нього чекали родина, дружина та дитина. Для побратимів він був медиком, якому довіряли найцінніше — власне життя. За службу та допомогу військовим Ярослава, зокрема, нагородили почесним нагрудним знаком «За збережене життя».

Рідні просять присвоїти Ярославу Бабійчуку звання Героя України

28 вересня 2026 року на офіційному сайті Президента України опублікували електронну петицію № 22/270780-еп. У ній рідні та друзі просять посмертно присвоїти молодшому сержанту Ярославу Бабійчуку звання Героя України.

Наразі триває збір підписів. Щоб петицію передали на розгляд Президентові України, вона має набрати 25 тисяч голосів.

Підтримати звернення № 22/270780-еп можна на сайті Президента України за посиланням