Поетичні читання Сергія Жадана, Ірини Цілик та Андрія Любки зібрали в Запоріжжі понад 700 людей
Укриття-простір «Незламний Хаб», у якому вчора ввечері з успіхом відбулись поетичні читання Meridian Zaporizhzhia зірок української літератури та волонтерів Сергія Жадана, Ірини Цілик (вона також кінорежисерка) і Андрія Любки ледве вмістило всіх бажаючих. Хоча, мабуть, і не всіх, бо реєстрацію закрили за два дні до заходу.
Читайте також: Здивував виставкою - відомий запорізький фотохудожник показав документальні абстрактні світлини про війну
Сидячих місць було 300, а глядачів прийшло більше 700 - щоб послухати улюблених письменників хтось простояв більше трьох годин. У Запоріжжі давно не було подібних заходів. Журналістка zprz.city теж побувала на цій зустрічі, яка точно стане найважливішою літературною подією року в Запоріжжі.
Письменники розповідали про свої нові й майбутні книги та артистично читали власні вірші та прозу про війну й не тільки. Модерував зустріч організатор читань у Запоріжжі, відомий поет, письменник, журналіст і музикант Валентин Терлецький.
Ще була заявлена українська активістка та поетка Ярина Чорногуз, але вона приїхати не змогла.
У перервах можна було придбати книги видавництва Meridian Czernowitz й підписати їх у авторів.
Найбільший ажіотаж викликав приїзд Сергія Жадана - щоб отримати його автограф та сфотографуватися з ним люди вистоювали величезну чергу, яка тягнулась через весь зал простору-укриття. До речі, у продажу була й нова збірка віршів Сергія Жадана "Скрипниківка", вона коштувала 300 грн.
Зазначу, що це був перший приїзд Сергія Жадана до Запоріжжя під час повномасштабної війни, де раніше він бував досить часто.
Президент міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz Святослав Померанцев (Чернівці) зазначив zprz.city, що у Запоріжжі вперше проходить захід в рамках літературного фестивалю Meridian, хоча у 2016 році він проводив у нас зустрічі з Сергієм Жаданом, Іриною Цілик та Юрієм Іздриком.
"Але зараз наше око постійно направлено на південь України. Ми вирішили організувати літературні події в Одесі, Миколаєві, Херсоні і Запоріжжі. Одесса приймала великий триденний фестиваль, там було близько тридцяти письменників і письменниць. А потім ми з групою письменників і письменниць вирушили ще по одному дню в Миколаєві, Херсоні і Запоріжжі", - відмітив Святослав Померанцев.
За його словами, серед чотирьох міст у бомбосховищі виступали у Херсоні та у Запоріжжі.
Після читань у Запоріжжі письменники поділились враженнями на своїх сторінках у соцмережах.
Сергій Жадан:
"Запоріжжя, дякую!" (на фоні селфі з залом).
"В Запоріжжі вечірньо та бентежно" (на фоні нового муралу з Махном на ПК "Орбіта", де знаходиться й Незламний хаб).
А пізніше повідомив:
"Скільки траплялося виступати і в Одесі, і в Херсоні, і в Миколаєві (не так часто, як хотілося б), і в Запоріжжі (десятки разів, мабуть), а ось ці теперішні виступи - особливі, щемкі й неймовірно теплі, попри дощ, тісняву та обстріли.
І йдеться нині не так про поезію, як загалом - про потребу говорити і слухати, і дякується тепер одне одному не так із ввічливості, як із взаємної поваги та любові.
Потім, пізніше, ми, вочевидь, будемо згадувати ці підвали та сирени з усміхом та іронією. А ось тепер найбільше хочеться знову сюди повернутись. Власне, в Одесі ми будемо в грудні. А про концерти в Запоріжжі, Миколаєві та Херсоні почали серйозно думати"".
Андрій Любка:
"Це було незабутньо!
Ось і завершився наш тур Півднем України.
Позаду Одеса, Миколаїв, Херсон і Запоріжжя. Позаду - сотні людей, які прийшли на зустріч з нами, сотні людей, для яких наш приїзд був важливим.
Тур перевершив усі наші прогнози й очікування. В Одесі прозвучали важливі слова й думки, які, я впевнений, торують шлях до культурної деколонізації міста, до дерусифікації одеського міфу.
У Миколаєві наш виступ, який зібрав повний кінотеатр людей, що слухали нас 4 години поспіль, назвали найважлишою літературною подією часів Незалежності.
У Херсоні після виступу настрій був такий, що ми всі разом з публікою заспівали гімн України.
У Запоріжжі ажіотаж був настільки колосальним, що нам довелося закрити реєстрацію на подію за два дні (700+ охочих!).
Людям важлива й потрібна українська культура, українська книга. Людям, які щодня живуть під російськими атаками, важливі такі зустрічі - бо це мов перекличка: ой чи живі чи здорові всі родичі гарбузові, важливо побачити, що нас багато, що ми тут, що ми є.
У Запоріжжі казали прямо - в нас голод на такі події! Приїжджайте ще, везіть інші заходи, це нам потрібно як повітря.
І скажу від себе: мені це теж потрібно. Не існує кращої енергетичної зарядки, ніж такі зустрічі з людьми - вони додають віри, мотивації, сил і оптимізму".
Ірина Цілик:
"Наш літературний вечір у Запоріжжі мене знову вразив у саме серце. Ще вчора було зрозуміло, що це буде щось особливе: зала розрахована на 300 осіб, а зареєструвалися майже 700. Що робити? Ну, якось буде. Врешті було прекрасно.
Це точно був один з найбільш особливих виступів у моєму житті. Аудиторія гаряча й емпатична настільки, що відчуваєш ці вібрації животом. Юні ліцеїсти військового училища, що виносять тобі на сцену квіти. Військові у формі, які фотографуються з тобою, а тобі так щемко і приємно. Люди, що тобі цитують на пам’ять твої власні вірші. Красивенна жінка у вишиванці, яка каже: «Я військова. І я вам неймовірно вдячна за ваші тексти». Зовсім юні дівчатка і літні пані, що гаряче повідомляють: «Ми прийшли зумисне на вас!». Ви що, так можна себе відчути якоюсь рок-зіркою.
Надворі весь цей час лупив сильний дощ. В якийсь момент під час виступу Андрія Любки до зали прийшов великий мокрий собака, дворняга. Він ходив залою, заліз на сцену, спустився, дав мені лапку і пішов, зібравши купу ніжності.
А наш австрійський колега Robert Prosser сказав радісно: «Іро! Після твоїх постів до мене підходять люди і кажуть - ми вас знаємо і чекаємо на репортаж!». До речі, Роберта сьогодні (в день виступу письменників у Запоріжжі. - Ред.) забрали в поліцію. Він пішов гуляти сам і не подумавши почав фотографувати всяке-різне. Люди миттєво викликали поліцію. Але це історія з хеппі-ендом: поліцейська знала англійську мову і навіть подарувала Роберту на прощання шеврон.
Одне слово, це був унікальний для мене день і весь тур".
Також Ірина поділилась враженнями від Хортиці, де вперше побувала:
"Мене дуже сильно пробрало від цього місця, це така мощь. Стоїш на цих скелях, яким 2,5 мільярди років, дивишся на тіло Дніпра, чуєш з одного боку звуки фронту (дивно, але, мабуть, на воді інша акустика), з іншого - як виє сирена, і відчуваєш стільки всього. Хочу сюди повернутися, цього разу так мало часу було. Дуже дякую поету, прозаїку, журналісту з Запоріжжя Валентин Терлецький (він на фото разом з Іриною Цілик. - Ред.) за цю прогулянку".
Читайте також: Запорізька письменниця презентувала у Києві свій новий фантастичний роман - ексклюзив
Ми писали, що в Незламному хабі проходить виставка молодої запорізької фотохудожниці Діани Антонюк “Поетика об’єктива: світ емоційної фотографії”.
Нагадаємо, що у просторі-укритті "Незламний хаб" (вул. В’ячеслава Зайцева, 9) не тільки проходять культурні заходи, а й можна перечекати повітряну тривогу. Вхід в укриття цілодобовий, через центральний вхід будівлі ПК "Орбіта".
Ексклюзивне інтерв'ю з Сергієм Жаданом читайте на сайті zprz.city пізніше.
Фото автора та з соцмереж Сергія Жадана, Андрія Любки та Ірини Цілик
