«Ріднесенька, заведися!» — боєць ТрО з Мелітополя розповів, як рятував побратимів під обстрілами

Історія воїна 110 бригади з позивним «Мєлкій»

Андрій з тимчасово окупованого Мелітополя з позивним «Мєлкій» — т.в.о. командира взводу вогневої підтримки 110 окремої бригади територіальної оборони. Його бойовий шлях розпочався ще у 2017 році — у складі 28 окремої механізованої бригади він служив на контракті, зокрема як старший навідник 120-мм міномету та оператор-навідник ПТРК «Корсар».


«З нього я знищив ворожий “КамАЗ” з боєкомплектом», — згадує воїн.

Після завершення служби у 28-й бригаді Андрій підписав піврічний контракт із 25-ю бригадою ДШВ. В районі Авдіївки отримав контузію та проходив лікування півтора місяця. Історію воїна розповіли на сторінці Запорізької окремої бригади територіальної оборони у фейсбуці.


Читайте також: «Коли кожен знає своє місце» - як екіпаж бійця з Енергодара перетворив дрони на зброю точної поразки

На момент початку повномасштабного вторгнення Андрій перебував у рідному Мелітополі.

«З першими обстрілами мене запитували: «Чому ти такий спокійний?» А я кажу: «Бо я довго служив і розумів, що це буде». Допив каву, скурив сигарету, взяв рюкзак — і поїхав у 115 батальйон ТрО», — розповідає він.

Спершу отримав АКС-74У, однак попросив зброю серйознішу — і взяв РПК. Навесні 2022 року брав участь у штурмі Новозлатополя.


Разом із побратимами з 115 батальйону, попри складну ситуацію і відступ союзних підрозділів, п’ять з половиною годин тримали бій проти російських морпіхів, які намагалися зайти з боку Любимівки.

«Нам довелося відступити, бо в них була бронетехніка, але ми дали їм бій», — пригадує Андрій.


В одному з моментів бою він отримав наказ пригнати автівку Suzuki Grand Vitara. Незважаючи на пошкодження уламком, машина завелася.

«Кажу їй: Ріднесенька, треба вивозити хлопців! — і вона завелася», — згадує Андрій.

Коли почався обстріл, ледь не переплутав гальма з газом, однак вижив і доїхав, щоб допомогти побратимам у стрілецькому бою.

«На даху машини лежали двоє наших. Ми чекали решту команди. Вже насідала бронетехніка, і ми були змушені відійти», — згадує боєць.

Сьогодні Андрій продовжує боротьбу. Каже, мета залишається незмінною:

«Б’ємося, щоби повернутися в Мелітополь».


Раніше ми розповідали про бійця Запорізької окремої бригади ТрО, який відбивав штурми цілий місяць і разом з побратимами утримував позиції на Харківщині.