Історія воїна 110 бригади з позивним «Мєлкій»
Андрій з тимчасово окупованого Мелітополя з позивним «Мєлкій» — т.в.о. командира взводу вогневої підтримки 110 окремої бригади територіальної оборони. Його бойовий шлях розпочався ще у 2017 році — у складі 28 окремої механізованої бригади він служив на контракті, зокрема як старший навідник 120-мм міномету та оператор-навідник ПТРК «Корсар».
«З нього я знищив ворожий “КамАЗ” з боєкомплектом», — згадує воїн.
Після завершення служби у 28-й бригаді Андрій підписав піврічний контракт із 25-ю бригадою ДШВ. В районі Авдіївки отримав контузію та проходив лікування півтора місяця. Історію воїна розповіли на сторінці Запорізької окремої бригади територіальної оборони у фейсбуці.
Читайте також: «Коли кожен знає своє місце» - як екіпаж бійця з Енергодара перетворив дрони на зброю точної поразки
На момент початку повномасштабного вторгнення Андрій перебував у рідному Мелітополі.
«З першими обстрілами мене запитували: «Чому ти такий спокійний?» А я кажу: «Бо я довго служив і розумів, що це буде». Допив каву, скурив сигарету, взяв рюкзак — і поїхав у 115 батальйон ТрО», — розповідає він.
Спершу отримав АКС-74У, однак попросив зброю серйознішу — і взяв РПК. Навесні 2022 року брав участь у штурмі Новозлатополя.
Разом із побратимами з 115 батальйону, попри складну ситуацію і відступ союзних підрозділів, п’ять з половиною годин тримали бій проти російських морпіхів, які намагалися зайти з боку Любимівки.
«Нам довелося відступити, бо в них була бронетехніка, але ми дали їм бій», — пригадує Андрій.
В одному з моментів бою він отримав наказ пригнати автівку Suzuki Grand Vitara. Незважаючи на пошкодження уламком, машина завелася.
«Кажу їй: Ріднесенька, треба вивозити хлопців! — і вона завелася», — згадує Андрій.
Коли почався обстріл, ледь не переплутав гальма з газом, однак вижив і доїхав, щоб допомогти побратимам у стрілецькому бою.
«На даху машини лежали двоє наших. Ми чекали решту команди. Вже насідала бронетехніка, і ми були змушені відійти», — згадує боєць.
Сьогодні Андрій продовжує боротьбу. Каже, мета залишається незмінною:
«Б’ємося, щоби повернутися в Мелітополь».
Раніше ми розповідали про бійця Запорізької окремої бригади ТрО, який відбивав штурми цілий місяць і разом з побратимами утримував позиції на Харківщині.
