Попри російські обстріли злочинність у прифронтових містечках та селах нікуди не поділася
Керівник карного розшуку Оріхова Максим Шапран разом із колегами працює «на землі» й розкриває злочини, які, попри повномасштабну війну, нікуди не поділися. Про службу правоохоронця та його підлеглих розповіли у відділі комунікації поліції Запорізької області.
Читайте також: Рахунок йде на хвилини: як працюють запорізькі парамедики на місцях російських обстрілів - фото
Від початку повномасштабного вторгнення у фокусі уваги поліцейських - документування та розкриття не тільки військових, а й загальнокримінальних правопорушень.
Навіть у такий важкий час більшість злочинів скоюють люди у стані алкогольного сп’яніння, громадяни продовжують вірити шахраям, а у злодіїв сверблять руки до чужого майна.
Так, у серпні правоохоронці викрили чоловіка, який «обчищав» зруйновані будинки в Оріхові, а в червні - зловмисників, що обікрали місцеве сільськогосподарське товариство. Потерпілим повернули викрадене майно.
У вересні вміння Максима Володимировича «знайти ключик» до кожного співрозмовника стало у нагоді при розкритті умисного вбивства. Після його розмови зі свідком правоохоронці виявили тіло зниклого на одному з сусідніх подвір’їв та встановили особу зловмисника.
Читайте також: Стелу на в'їзді до Оріхівської громади перетворили на пантеон захисників Запоріжжя - фото
Під час одного з обстрілів Максим Володимирович з колегою врятував 70-річну жінку та її доньку, які отримали осколкові поранення, коли порались по господарству у дворі. Правоохоронці вчасно вжили необхідних заходів, аби зупинити кровотечу в старшої потерпілої, та доправили обох до лікарні.
Правоохоронець зазначає, що подібні історії у прифронтовому місті - не рідкість. Адже окрім протидії злочинності, серед завдань поліцейських - допомога місцевому населенню та евакуація. Важко дивитись на відчай і біль місцевих жителів, які втратили рідних та близьких і вимушені залишати свої домівки.
«Війна ще не закінчилася, тож ми стоїмо, боремося і обов’язкового переможемо. - каже Максим Шапран. – Адже це моя країна, моє рідне місто, мій дім, за нами наші батьки і діти. Тож маємо їх захистити».
Ми писали, що восени в Оріхові залишались близько тисячі людей. Але більшість жителів евакуювались. До повномасштабної війни у цьому колись затишному місті жило понад 14 тисяч людей.
