Шведський професор відмітив, що реставрація човнів у заповіднику "Хортиця" не поступається, а іноді перевершує побачене їм в європейських музеях
Шведські музейники, як ми писали , приїжджали у Запоріжжя, щоб створити цифрові копії цінних підводних експонатів. А саме, створити 3D-моделі старовинних човнів, які були підняті з під води з дна Дніпра та зберігаються на остроі Хортиці.
Мова йде військові судна XVIII століття - козацький човен (так звана «козацька чайка»), бригантину та дюбель-шлюпку і вантажне судно байдак ХІХ століття.
Евакуювати їх неможливо - вони великі та достатньо крихкі. Тому в умовах обстрілів міста російськими військовими та ризиком для великогабаритних предметів старовини, які не можна евакуювати створення цифрових копій має велике значення.
Оцифрування підводних пам'ятників включає створення високоточних тривимірних моделей кожного корабля за допомогою лазерної зйомки та фотограмметрії. Звісно, цифрову модель вчені планували робити вже вдома.
Генеральний директор усіх морських музеїв та музеїв транспорту Швеції Ларс Амреус та науковий директор Музею Васа (Васа - це відомий корабель, флагман Густава Адольфа Васа, піднятий з дна в 1957 році), професор Фред Хокер вже поїхали додому. А співробітники заповідника Хортиця поділились у соцмережах результатами цього візиту.
" Кожен корпус – це близько 2000 фотографій та 20 ГБ пам'яті "
Завідувач відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця» Дмитро Кобалія захищає Україну. Але для такої важливої справи, як відцифрування унікальних старовинних кораблів, його відпустили на тиждень. Результатами роботи зі шведськими вченими Дмитро Кобалія поділився у групі у фейсбуці "Хортиця-Скуба":
- Фред Хокер та Ларс Амреус – фахівці світового рівня в галузі підводної археології. Якщо перший був сконцентрований на кораблях, другого цікавила передусім сама музейна справа в Україні - як вона поставлена, чого потребує, як і чим їй можна допомогти? Ще одне питання, яке цікавив Ларса, це досвід евакуації предметів за умов війни. У цьому сенсі є, що розповісти, на жаль...
Основну частину часу ми проводили на ангарі. Оскільки наші "великогабарити" не можна вивезти чи сховати, Фред вирішив почати з оцифрування. Для цього використовувалися два методи – фотограмметричний, який ми вже цілком освоїли, та геодезичну знімання лазерним тахіометром. Якщо перший відразу дає модель, другий точніший, з поправкою 1-2 мм, доповнює та уточнює перший. Щоб усе це зробити, довелося залучити двох професійних фотографів. Анатолія Волокова та Дмитра Смольєнка, довелося працювати в поті чола.
В середньому, кожен корпус – це близько 2000 фотографій та 20 ГБ пам'яті. І їх ще треба примудритися зробити! Тож я вдячний хлопцям за роботу. До речі, шведи привезли нам два фотоспалахи спеціально для таких робіт.Так само професійно відпрацювали й геодезисти, відбивши кожному кораблі до 400 точок.
Щоб ця четвірка могла відпрацювати, потрібні були помічники. Це взяли на себе співробітники одразу кількох відділів Національного заповідника "Хортиця" – реставрації, фондів, охорони пам'яток.
Звичайно, ми встигли не всі. Попереду знімання байдака, корми бригантини, реля бригантини. Але музейники знають, що робити. Весь матеріал буде відправлено до Стокгольма, де на серйозному комп'ютері їх вдасться прорахувати та отримати моделі. Мій ноутбук теж не проти, але гарантує результат місяців через сім або вісім.
У шведів вийде швидше, адже тільки на Васі вони встановили та прорахували 85000 пікселів. На це, щоправда, пішло чотири роки. Тепер вони мають векторну модель корабля в натуральну величину.
Що здивувало – Фред вважає, якість реставрації наших човнів поліетиленгліколем не поступається, а іноді перевершує те, що він бачив у європейських музеях. Це добре.
Згодом наша шведсько-українська команда поїхала до Києва, де мала аудієнцію у міністра культури Олександра Ткаченка. Розглядалися питання збереження великогабаритних пам'яток та варіанти евакуації предметів у безпечне місце. Наші шведські колеги поінформували Ткаченка про хід робіт на Хортиці. Зустріч допоміг організувати Максим Остапенко (екс-генеральний директор заповідника "Хортиця" нещодавно очолив Києво-Печерську Лавру. - Ред.), за що ми йому дуже вдячні.
А ще навчилися співати шведських пісень
Про те, що вдалось досягти на цьому етапі, повідомили у заповіднику "Хортиця":
- виконано польову частину робіт: команда геодезистів збила модель з «хмари точок» за допомогою лазерного обладнання
- фотографи відзняли більше 5000 тис. знімків для фотограмметрії
- розробили план покращення умов зберігання та експонування старовинних човнів
- ми отримали неоцінений досвід та навчилися новим методам оцифрування, які можна застосовувати для створення 3D-моделей не лише кораблів, а й інших об'єктів острова Хортиця
- досягнули домовленостей щодо подальшого довгострокового співробітництва, що триватиме не лише під час війни, але й після нашої перемоги
- в майбутньому планується візит команди реставраторів з Музею Васа, які на місці дослідять стан унікальних експонатів та допоможуть з сучасними методиками консервації мокрої археологічної деревини
- і найцікавіше: навчилися співати шведських пісень та вивчили кілька слів шведською мовою, головне з яких - Tack så mycket, що в перекладі означає «величезне Дякую»!
Читайте також: У Запоріжжі відкрили колоритну виставку - фото.
Ми писали, що на Хортиці пройде крута вечірка. Взагалі, гуляти на острові під час воєнного стану заборонено, але це буде у дозволеному місці. Детальніше читайте за посиланням.
