Як 36 років тому бульвар отримав свою сучасну назву і став символом Запоріжжя
26 січня 1989 року на мапі Запоріжжя з’явилася добре знайома кожному сучасному запоріжцю назва – бульвар Шевченка. Про цю подію розповів запорізький краєзнавець Роман Акбаш.
Читайте також: Відкриття гімназії та навчання у школі глухонімих – що відбулось у Запоріжжі в різні роки у січні
Тож, з цієї нагоди, розповідаємо 12 цікавих фактів. Звісно ж, всі вони про бульвар Шевченка.
1. Цього року бульвару Шевченка виповниться вже 76 років. Датою його народження можна вважати 20 жовтня 1949 року. В цей день міська влада прийняла рішення про створення нового проспекту на території колишнього села Вознесенка. Забудовою цього проспекту будо доручено займатися «Запоріжсталі», «Дніпроспецсталі» та алюмінійовому заводу.
1950-ті роки, майбутній бульвар Шевченка
1950-ті роки, майбутній бульвар Шевченка
2. Своє перше ім’я «БШ» отримав 9 лютого 1950 року. Історична назва – «проспект Жданова», на честь радянського партійного діяча Андрія Жданова. Останній у 1940-і роки став головним ініціатором іделогічно-репресивної кампанії у галузі науки, літератури, культури та мистецтва. Вона навіть увійшла в історію саме під його ім’ям – «ждановщина».
Бульвар Шевченка, 1955 рік (тоді – проспект Жданова).
Сучасний бульвар Шевченка, фото Дмитра Смольєнка
3. Серед об’єктів нищівної критики у дусі так званої «Доктрини Жданова» були українська культура та ціла низка її діячів. Можливо саме тому ініціаторами перейменування запорізького проспекту Жданова стали культурні діячі.
У 1988 році до влади Запоріжжя з проханням про перейменування звернулися запорізькі члени Спілки письменників СРСР Ребро, Ліходід, Баулін, Чубенко, Ласков і Рекубрацький.
«Опубліковані матеріали про непристойну роль Жданова в історії партії та радянської держави. Підручний Сталіна втілював у життя його диктаторські вказівки. Брав участь у масових репресіях безневинних людей…», – аргументували письменники.
1950-ті роки, майбутній бульвар Шевченка
Сучасний бульвар Шевченка, фото Дмитра Смольєнка
4. Нову назву обирали в ході опитування мешканців Запоріжжя. В ньому взяли участь 55 тисяч людей. У трійку лідерів громадської думки тоді потрапили назви «Проспект Жукова» (2800 голосів) та «Проспект Слави» (5400). Проте 16 із половиною тисяч запорожців висловилося за вшанування пам’яті Тараса Шевченка. 26 січня 1989 року свій вердикт виніс міськвиконком – бути бульвару Шевченка!
5. За задумом авторів Генерального плану Запоріжжя зразка 1949 року на початку тоді ще лише майбутнього бульвару Шевченка мав бути побудований кінотеатр. Натомість на початку 1950-х років на його місці збудували корпус будівельного технікуму. Але й останній тут не затримався – в 1970-і роки в будівлі розташувалася міська рада (зараз – мерія, міськрада та міськвиконком).
1963 рік. Майбутня запорізька мерія.
Наші часи. Фото Сергія Лаврова.
6. А ось в кінці бульвару ще 30 років тому планували встановити пам’ятник його патрону – Тарасу Шевченку. Тоді ще тут був оглядовий майданчик з гарним краєвидом – на озеро, Дніпро та Хортицю. Втім, у 2011 році на цьому місці відкрили не пам’ятник, а готель «Шератон» (зараз – Khortitsa Palace).
Оглядовий майданчик над озером “Миру-мир” – колишнім кар’єром.
Краєвид з оглядового майданчика в кінці проспекту Жданова, 1970-ті роки
7. До речі, свого часу серед місць, де міг би бути встановлений пам’ятник Кобзарю оговорювалось і місце прямо напроти міськвиконкому. Але й тут згодом з’явився інший об’єкт. 14 лютого 2022 року тут відкрили Годинник Закоханих. За рік він став ще й музичним — щогодини, окрім традиційного бою, почав розносить околицями мелодію саундтреку до кінофільму “Весна на Зарічній вулиці”.
8. Пам’ятники головних героїв «Весни» з 2014 року теж тут поруч – на цьому ж бульварі Шевченка. Фігуру вчительки Тетяни Левченко виконав харківський скульптор Ельданіз Гурбанов. Образ сталевара Сашка Савченка втілив в життя скульптор Олександр Гончарук.
9. До речі, сам бульвар Шевченка теж має у своїй біографії кінематографічні ролі. Його та його околиці можна побачити в епізодах трьох кінострічок – «Поруч з нами» (1958), «У твоїх руках життя» (1959) та «Гаряча душа» (1959).
10. Одна з візитівок бульвару Шевченка – «Літак», як у народі називають пам’ятник авіаторам на перехресті бульвару та вулиці Перемоги. Монумент-літак на честь воїнів-льотчиків 8-ї та 17-ї повітряних армій відкрили 14 жовтня 1974 року.
«На п’ятиметровому постаменті, облицьованому гранітом, назавжди завмер швидкокрилий реактивний літак МіГ-19», – писала тоді преса.
Так-так, саме реактивний Міг! Той літак, що знаходиться там зараз, «завмер на постаменті» вже в 1990-ті роки – «на прохання ветеранів війни».
11. Ще одна візитівка «БШ» – палац культури «Дніпроспецсталь». Під назвою «Жовтневий» він був відкритий 4 листопада 1977 року.
Його будівництво розпочиналось на основі типового проєкту, розробленого Харківським інститутом «Укрміськбудпроект» в 1969 році.
Але індивідуального шарму цьому проєкту надали співробітники Запорізькій філії інституту «Укрміськбудпроект» – місцеві архітектори під керівництвом Тамари Мироненко та Валерія Шинкарьова.
12. На бульварі Шевченка знаходиться й одна з міських шкіл – гімназія №20. Цього року їй виповниться вже 65 років. Шкільна будівля побудована коштами метизного заводу та відкрита 1 вересня 1960 року.
Раніше ми писали, як 70 років тому в Запоріжжі відкрили пам’ятник Богдану Хмельницькому.
