Солдат Олександр воює в складі 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади
22 лютого, за два дні до вторгнення Росії, Олександр вивіз своїх рідних із Києва на Закарпаття, а сам пішов у військкомат. Хоча під мобілізацію не підпадав – до того в армії не служив, працював у Києві ІТ-шником.
— Потрапив у 128 бригаду і останні два місяці наш підрозділ тут – на передку, — розповідає Олександр. — Гарячу їжу нам підвозять раз на добу, а з нею консерви, сухпаї, воду, заряджені павербанки. Спимо у виритих бліндажах.
Виїхати звідси й помитися вдається раз на тиждень чи два, а якщо складна бойова обстановка, то сидимо без виїзду в цивілізацію й довше. Мобільний зв’язок нестабільний, хоча в ясну погоду можна додзвонитися до рідних і сказати, що все нормально.
Які враження? Війна – це найгірше, що може статися з людиною. Але мусить хтось бути тут і вибити орків з України. Звичайно, дуже хочеться додому. Повернемося після перемоги!
Джерело: сторінка Сил оборони Запорізького краю у соцмережі
Фото: 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада
