У Запоріжжі відбулася акція-перформанс на підтримку полонених захисників
Десятки запоріжців, рідні яких перебувають у російському полоні, зібралися на площі Маяковського, щоб вчергове привернути увагу до воїнів, що знаходяться в російських колоніях. Побувала на акції й журналістка zprz.city.
Акція мала символічну назву "Два серця в полоні", адже, за словами організаторів, людина, яка чекає коханого чоловіка, брата, сина чи батька так само знаходиться в неволі.
"Я чекаю з полону брата, він там з 12 квітня 2022 року. Йому 25 років виповнилося вже в полоні, він морський піхотинець, представник 36 окремої бригади морської піхоти.
Брат воював на заводі Ілліча і звідти потрапив до полону. Бійці, котрі звільнилися з полону в січні цього року, повідомили нам, що він живий, здоровий, він тримається і чекає на повернення додому", - розповіла одна з організаторок акції Тетяна Андріанова.
Тетяна каже: напередодні того, як брат потрапив у полон, він написав повідомлення, в якому прощався з рідними, адже ситуація булі дійсно складною. І дізнатися, що хлопець живий, було щастям. На жаль, зараз ніякого зв'язку з ним немає.
"12 квітня 2022 року брат зателефонував мені відеозв'язком та повідомив, що вони потрапили до полону. Їх було понад півтори тисячі на заводі Ілліча, і їх вивозили частинами з цього заводу. І доки перших вивозили, останні мали змогу зв'язатися з рідними.
Під час останньої розмови ми розмовляли про те, що вдячні Богові, що вони живі - це було щастям. Ми розмовляли про те, що полон буде, мабуть, довгим, і це може бути не день, не два, і навіть не рік. І, на жаль, уже два роки він в полоні", - розповіла Тетяна.
Під час акції прозвучав аудіозапис зі зверненнями дружин, сестер, братів, матерів, дітей полонених. В них запоріжці зверталися до коханих, ділилися особистим та висловлювали надію на зустріч з рідними.
Також на площі встановили столи - по один бік сиділи дівчата, а з іншої сторони - стільці, на якому висіла військова форма. Учасниці акції принесли речі своїх коханих, їхні фото та те, що нагадує їм про рідних.
Одна з учасниць акції, Олена Руднєва, чекає з полону сина. Він перебуває в російській колонії вже 22 місяці.
"Востаннє ми спілкувалися 2 березня 2022 року. Тоді син дзвонив попрощатися, бо вони були в дуже складній ситуації, він не знав, будуть вони живі, чи не будуть. А коли вони вийшли з "Азовсталі", мені з військової частини повідомили, що він у полоні. І з того часу я чекаю", - розповідає Олена.
Все, що Олена знає про сина - що він знаходиться на окупованій території. Днями йому виповнилося 24 роки.
"Дев'ять місяців тому ті бійці, які повернувся з полону та були разом із моїм сином, розказували, що він живий. Проте зараз нічого невідомо. На всіх акціях, на всіх зустрічах, які тільки були - я скрізь. Кажуть мені те, що й усім - "чекайте, робимо все для повернення".
Дуже важко - наче всередині шматок серця одірвали. Але тримаємося, бо їм ще важче там", - каже Олена.
Подібні акції пройшли і в інших містах України - це Київ, Чернігів, Миколаїв та інші.
Фото авторки
