Військовий на псевдо «Сократ» не міг залишатися осторонь, коли почалася повномасштабна війна
«Сократ» водій автомобільної роти 103-ї бригади територіальної оборони, родом з Енергодара. До повномасштабної війни він жив та працював у Львові в IT-компанії на посаді офіс-менеджера. Мав плани розвиватися в цій сфері, але війна все змінила.
Історію бійця розповіли на сторінці 103-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ у фейсбуці.
Читайте також: «Ми заїхали в місто руїн» – відома українська журналістка побувала в прифронтовому Оріхові
Військовий на псевдо «Сократ» згадує, що прокинувся близько 7-ї години ранку від звуку повітряної тривоги. Вийшов на вулицю і побачив, що всі стоять біля банкоматів. Подумав, що йому теж потрібна готівка, адже чоловік не готувався до війни, бо не вірив, що вона буде.
Потім пішов на роботу, де вирішив, що потрібно щось робити, якось допомагати. І перше, що «Сократ» разом із колегами зробили – почали приймати в офіс людей, які тікали від війни.
«Помаранчеву революцію та революцію Гідності, я застав ще коли був у школі, мені тоді ще хотілося бути корисним. А у 2022 році путін подарував мені такий «шанс». Коли я відчував, що на роботі вже не був такий потрібен - долучився до лав Збройний Сил», - розповів «Сократ».
Військовий говорить, що це певний тип людей, які йдуть в ЗСУ. Це люди, які мають певні життєві принципи.
«Я не з тих людей, які готові помирати за Україну, але це було настільки ницо та брутально, що я не міг залишатись осторонь. Мої принципи - це захистити слабших, не дозволити будь-кому, знущатися над іншими чи обмежувати свободу інших», - наголосив військовий.
Для військового було очевидно, що його рідне місто окупують. Тоді там жили його батьки, він мав дві квартири, які швидше за все вже «націоналізовані», друзів та близьких людей.
«Моя мотивація - повернутись додому. На війні ти стаєш «твердошкірим». Перестаєш переживати через дрібниці. Починаєш розуміти, що сьогодні ти є, а завтра нема. Переосмислюєш своє життя», - зазначив «Сократ».
Раніше ми писали, як виглядає Роботине на Запоріжжі після місяців важких боїв.
