У двох селах Степногірської громади залишилося всього близько двадцяти мирних мешканців
Осиротілі будинки і випалена земля – така картина відкривається очам при в’їзді до прифронтових сіл Степногірської громади. Лише в деяких хатах залишаються люди. Так, у двох селах - Павлівці та сусідній Лук'янівці - наразі лишилося всього з двадцятеро людей. Про це розповіли у відділі комунікації поліції Запорізької області.
Читайте також: Повернулись з евакуації, щоб зробити консервацію та не витримали обстрілів - життя в прифронтовому Степногірську просто неможливе
Хліб людям двічі на тиждень привозять правоохоронці. Магазини давно не працюють, отже на свіжу випічку місцеві жителі чекають з нетерпінням.
Жителька села Павлівка Світлана радо зустрічає довгоочікуваний «вантаж». Ящики з хлібом поліцейські залишають на жінчиному подвір’ї, бо саме сюди за ним прийдуть односельці. Так в них прийнято. Доставка – двічі на тиждень.
Виживають місцеві переважно за рахунок натурального господарства. Наприклад, Світлана з чоловіком тримають двох корів, вирощують городину. Однак рука окупанта піднялася й на них – унаслідок обстрілу фосфорними снарядами згоріло кілька копиць тяжкою працею заготованого на зиму сіна. Довкола подвір’я і всюди, куди сягає око, - згоріла трава.
«Сіно погоріло! Вручну накосили, насушили та склали. Три скирди згоріли вщент», - бідкається жінка. На запитання, що ж робитимуть із худобою, відповідає з болем: «Доведеться здати на м’ясо».
Поліцейські допомагають, чим можуть. Свого часу завезли в село генератор – щоб місцеві могли заряджати телефони й тримати своєчасний зв’язок з ними та рідними.
Попри важку ситуацію Світлана з чоловіком виїжджати не збирається. Кажуть, чекатимуть на нашу перемогу, бо твердо в неї вірять.
Детальніше про життя у прифронтових селах - у відео:
Раніше ми розповідали, як після влучання в будинок снаряда літня жителька Степногірська наважилась на переїзд.
