Історія відновлення запорізького цирку
До 1972 року запоріжці ходили до цирку зовсім не туди, де він знаходиться зараз. Про історію цирку розповів запорізький краєзнавець Роман Акбаш.
Читайте також: Дитячий прайс у 10 копійок – історія кінотеатру імені Гоголя
З 1930-х років міський цирк працював у парку Металургів. Його зазвичай називали «цирком-шапіто» – будівля його була дерев’яною та, звичайно ж, приймала глядачів лише у теплий час року. Другу світову війну некапітальна будівля неподалік від греблі Дніпрогесу не пережила.
Але 14 квітня 1948 року обласна влада наказує: «Цирк негайно відновити!». Як йшлося в постанові облвиконкому: «З метою покращення культурного обслуговування робітників, ІТР та службовців найбільших підприємств «Запоріжсталі», «Запоріжбуду», «Дніпробуду» та інших підприємств Ленінського та Орджонікідзевського районів міста Запоріжжя».
Місце для будівлі цирку обрали колишнє – на базі металевого каркаса знищеного довоєнного цирку. Та й проєкт майже не змінився – теж дерев’яна та літнього типу споруда. Хоча у 1948 році преса пише: «Зараз цирк буде мати вигляд краще довоєнного. Він розрахований на 1 600 глядачів. Навколо нього облаштовуються квіткові клумби, відновлюється фонтан, будуються павільйони та кіоски».
Відновлення за методом «народного будівництва» – силами робітників місцевих підприємств та учнів училищ. Вже влітку 1948 року відновлений у парку Металургів цирк прийняв свої перших повоєнних глядачів. Першим директором цього цирку став Михайло Бушель.
У сучасну капітальну будівлю міський цирк переїхав теж у квітні – у 1972 році. Новий цирк вміщував 2 000 відвідувачів. Надсучасне технічне оснащення складалося з трьох кінопроєкторів, восьми світлових гармат та шістнадцяти вбудованих у манеж динаміків. Була можливість проводити вистави на воді та льоду, працювали буфети, прилеглу територію прикрашав фонтан.
Раніше ми писали, як півстоліття тому запоріжці мандрували по Дніпру.
