Чоловік сам попросився на схід, щоб воювати з ворогом на передовій

Johnny, боєць 102 бригади ТрО, разом з побратимами боронить позиції на Запоріжжі. Вдома, на Івано-Франківщині, на нього чекає дружина та троє діточок.

Читайте також: Хлопець з окупованого Бердянська став бойовим медиком у Бахмуті - подробиці

«Коли почалася війна - згадує Johnny - спочатку вагався йти чи не йти в армію - жінка була на останньому місяці вагітності третьою дитиною. Удвох з дружиною сіли, поговорили та прийняли рішення – іти. Дружина не стала мене відмовляти, а, навпаки, підтримала психологічно та морально, сказала, що справиться з дітьми. Як тільки жінка народила дитину - слава Богу, все пройшло чудово -,  і виписалась з пологового будинку – на наступний же день, 12 березня, я пішов до Надвірнянської ТрО».

З перших же днів війни Johnny рвався на схід, він розумів, що на Прикарпатті, нема сенсу сидіти та «охороняти асфальт»– потрібно іти зупиняти ворога якнайближче до кордонів.

Каже, що він три рази збирався їхати з хлопцями, але його групу розвертали назад. Після Великодня нарешті настав той момент, коли він з товаришами сів на потяг і поїхав в Дніпропетровську область, потім – в Донецьку, далі – в Запорізьку.

Johnny каже, що наразі у них сформована штурмова група, яка посилено тренується. Навчання відбуваються по декілька разів на тиждень. Люди, котрі не в наряді, мають можливість потренуватись, постріляти, вивчити щось нове, відпрацювати певні прийоми, вдосконалити навики. Хлопці дуже позитивно це сприймають, бо хочуть скоріше перемогти ворога, закінчити цю війну і повернутись додому до рідних, до дітей.

«Раніше це було проблемою – не вистачало боєприпасів, ми економили. Але зараз їх стало більше і вистачає на навчання. Крім того, іноді нас спонсорує і ворог – ми недавно «віджали» у них трохи боєкомплектів і маєм чим постріляти».

Читайте також: Як нацгвардієць разом з побратимами знищив диверсійно-розвідувальну групу росіян на Запоріжжі

Про колектив, з яким служить – лише позитивні відгуки. Вони – справжні бойові побратими, справжні друзі. І, хоча, за рік життя вони встигли трохи понабридати один одному – без цього ніяк не обійтись.

Вони всі розуміють, що робити щось, іти в наступ потрібно не на гарячу голову, а з холодним математичним розрахунком. Тільки так вони зможуть завдати ворогу поразки, повернутись додому живими та здоровими, де їх чекають рідні.

Історію бійця розповіли на сторінці 102 бригади територіальної оборони в Фейсбуці.