Законопроєктом хочуть суттєво обмежити анонімність власників платформ
Сьогодні, 21 березня, народний депутат Микола Княжицький ініціював збір підписів за законопроєкт про обмеження месенджера Телеграм. Це здійснюється в інтересах національної безпеки, а про повне блокування мова не йде. Про це депутат повідомив у своєму фейсбуку.
Читайте також: У Запоріжжі можуть подорожчати сигарети - в чому причина
Чотири основні пункти законопроєкту:
- Платформу змусять реагувати на поширення через них такого саме контенту, який вже зараз заборонено поширювати через інші медіа (в тому числі в YouTube та онлайн ЗМІ). Йдеться про порнографію, пропаганду наркотиків, глорифікацію фашизму, виправдовування російської агресії тощо. Перелік заборон залишається тим самим, який існує зараз, і цим законопроєктом не змінюється.
"Телеграм - це фактично легалізований даркнет, у якому можна розповсюджувати інформацію різного характеру й на це немає жодного впливу. Там поширюють багато інформації, “зливи” про наших військових у різних анонімних групах, там також розповсюджується багато дитячої порнографії, там продають наркотики", - казав про це експерт ГО "Інститут дослідження кібервійни" Єгор Аушев для Media Sapiens.
- Платформи зобов’язані розкривати структуру власності, а також джерела фінансування на запит Нацради з питань телерадіомовлення, в тому ж порядку, в якому це зараз передбачено для інших медіа та сервісів.
- Якщо структура власності або джерела фінансування платформи будуть визнані непрозорими, платформа не може використовуватись держорганами та фінансовими структурами, які обробляють персональні дані українців. Такі платформи та пов’язані з ними сервіси не зможуть встановлюватись на пристроях, які використовуються для службових цілей.
- Сили безпеки й оборони повинні мати особливості діяльності через їх специфіку, тому обмеження та заборони щодо використання платформ з непрозорою власністю, до них не застосовуються. Або можуть застосовуватись у разі відповідної постанови Уряду.
Як зазначав Ярослав Юрчишин, голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова, він сподівається, що вони зможуть порозумітись з адміністрацією месенджера.
"Я сподіваюся на конструктивну взаємодію з адміністрацією Telegram. Якщо вдасться налагодити механізми адресного блокування російської дезінформації, то ні про які обмеження для мережі взагалі не треба буде говорити", — сказав він.
Раніше ми також писали, що у Верховній Раді підтримали передачу повноважень Запорізької облради до ЗОВА.
