Майстриня та психологиня благодійного фонду «Посмішка ЮA» Ольга Манжура провела майстер-клас для переселенців
У «Центрі допомоги Інвестохіллс» проживають переселенці з окупованих територій та населених пунктів, які знаходяться на лінії розмежування. Більшість проживає тут досить довго — рідні домівки покинули ще рік тому, а в центрі чекають на деокупацію своїх рідних міст та сіл.
Як розповів директор центру Микола Городенський, сьогодні в шелтері проживає 57 осіб, з яких до 20 — це діти.
З дітьми займаються художник, психолог та хореограф, для них тут проводиться багато різноманітних заходів. Проводяться заходи і для їх батьків.
Напередодні Великодня представники БФ «Посмішка ЮA» Марина Шконда і Таїсія Полетаєва-Дернова вчили дітей розмальовувати та прикрашати великодню писанку.
А майстриня та психологиня благодійного фонду «Посмішка ЮA» Ольга Манжура провела для дорослих мешканців шелтеру майстер-клас по виготовленню свічки з вощини «Квітка».
Жінки з великим задоволенням та ентузіазмом взяли участь у сеансі арт-терапії. І під керівництвом майстрині виготовили дуже гарні свічки.
- Свіча «Квітка» створить гарний настрій, ми будемо закладати в неї розквітання, красу, - зазначила перед початком процесу Ольга Олександрівна. - Вона у нас буде трохи схожа на соняшник — нашу традиційну українську квітку.
За словами майстрині, з вощиною (це бджолиний віск) працювати легко. Адже вона стає піддатливою від тепла людських рук.
«Головний секрет виготовлення катаних свічок з бджолиного воску – це гарний настрій під час їх створення! Віск приємний на дотик, м’який і теплий.
Виготовлення свічок з вощини - окремий вид задоволення. Так приємно, коли торкаємося пахучих медових листочків вощини, наповнюємося ароматами трав, олійок, запалюємо чарівний вогник. Свічки створюють затишок, заспокоюють.
А ще, свічка – це більше, ніж світло, більше, ніж прикраса. Це – символ спілкування з Богом через вогонь», – зазначила психологиня.
До речі, найстаршою серед учасниць майстер-класу була 85-річна Анастасія Іванченко. Анастасія Василівна приїхала до Запоріжжя з села Інженерне Пологівського району, яке зараз окуповане росіянами. У районі відома як майстриня-вишивальниця. Чекає на перемогу, щоб повернутися в рідну домівку.
Вчили, щоб батьківство було в радість
Психологиня БФ “Посмішка ЮА” Ольга Манжура проводить у “Центрі допомоги Інвестохіллс" також і тренінги для родин ВПО. Так, на початку квітня разом з начальником відділу соціальної роботи по Олександрівському району Запорізького міського центру соціальних служб Уляною Ільман завершили 1-й тренінговий курс з формування батьківської компетентності "Батьківство в радість".
- Тренінг був на 12 модулів, - розповідає Ольга Манжура. - Перший був про піклування про себе. Ми розказували батькам, що у цей час, коли всі знервовані, перебувають у постійному стресі, їм обов’язково треба піклуватися про свій емоційний стан.
Мама трьох дітей Олена Соболєва - одна із учасниць тренінгу, пройшла всі 12 модулів, отримала сертифікат про проходження тренінгу.
Олена з дітьми зараз мешкає в іншому місці, знайшли квартиру, до шелтеру привела діток на захід “Великодня писанка”. Сама ж взяла участь у майстер-класі по виготовленню свічки з вощини "Квітка".
Багатодітна мама каже, що тренінг допоміг їй опановувати свій гнів, не зриватися на дітях.
- Поради про три вдихи і видих, про те, що треба переключитися або вийти з кімнати працюють. Отримані на тренінгу знання мені допомагають, - поділилася Олена Соболєва.
Фото автора, Миколи Городенського і Уляни Ільман
Цікаво знати
Сьогодні, 13 квітня, - Чистий четвер. З давгіх давен важливим атрибутом чистого четверга є Четвергова чи пристрасна свічка.
Пристрасна свічка у народному віруванні мала велику магічну силу. Ця свічка у скрутний час стає помічницею; її запалювали перед святими образами, коли на мешканців будинку нападав страх.
Так, під час великої грози запалювали пристрасну свічку, «щоб грім будинок не спалив». Тому пристрасна свічка ще називалася «громічна» чи «Громиця».
⠀ Пристрасні свічки робили самі, тому що «трудова свічка краще Богу подобається». І лили їх такими, щоб вистачало надовго. Після закінчення служби свічку не гасили, кожен ніс її додому палаючою. Вдома від неї спочатку запалювали лампаду, а потім кіптявою чи димом ставили хрестики, "щоб не згасла благодать Господня в домі".
Читайте також: У Запоріжжі діти старанно виводили сакральні знаки
