Волонтери-кінологи отримали подяки та медалі “За гідний вчинок”
У головному офісі Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України відбулося нагородження волонтерів, які сприяють руху «Кінологи на службі Україні». Урочистий захід відбувся за ініціативи Запорізького обласного клубу собаківництва.
Як розповів голова Запорізького обласного клубу собаківництва Євген Михайлов, з перших днів війни волонтери-кінологи зі своїми собаками з власної ініціативи чергували на блокпостах, патрулювали вулиці міста, допомагали забезпечити кінологічні підрозділи силових структур харчуванням для собак, ветеринарними препаратами та спорядженням.
За поданням Запорізької обласної організації ТСОУ волонтери були нагороджені медаллю «За гідний вчинок» Всеукраїнського об'єднання «Країна».
Медалі та Подяки отримали Катерина Івіна, Ірина Гусельникова, Данііл Михайлов, Оксана Мельниченко, Олександр Сіманович, Валентин Богославський, Ірина Ніхотіна, Сергій Гребенюк і Анастасія Курська. А Максиму Карнауху заслужену нагороду передадуть.
Отримуючи нагороду, Сергій Гребенюк з Дніпропетровської області подякував Євгену Михайлову за допомогу.
- Ми дуже задоволені і раді, що нашу роботу, наш внесок в загальну перемогу оцінили. Дякуємо! Ми з Нікополя, у нас дуже складна ситуація. Коли у нас це все трапилось, першими руку допомоги протягнули Рівненський і Запорізький клуби собаківництва. Ми дуже вдячні, - розповів Сергій.
- Запорізький обласний клуб собаківництва на чолі з Євгеном Васильовичем Михайловим багато часу займається службовими собаками, - розповіла Ірина Гусельнікова. - Ми ніколи і подумати не могли, що знання, отримані собаками, стануть в нагоді. Коли прийшла війна, вони стали дуже актуальними.
Хочу зазначити, що Запорізький клуб собаківництва — це не тільки заняття з собаками. У нас маленька дружна родина. І коли хто потребує допомоги, він її отримує.
З початком війни Євген Васильович організував роботу і ми створили волонтерськтий фонд для допомоги службовим собакам. Збирали базу по всій країні. Завдяки фонду собаки отримують амуніцію, корми.
Ми також співпрацюємо з всеукраїнським волонтерським фондом, який у Запоріжжі представляє Ірина Ніхотіна. До нас звертаються за допомогою і отримують її. Дякуємо Євгену Васильовичу, що він нас організовує.
А Ірина Ніхотіна підкреслила, що службові собаки в пріоритеті, вони отримують корми поза чергою.
Привітати волонтерів та висловити їм слова подяки за допомогу прийшли представники Запорізького ТСОУ, кінологічного центру ГУНП, спецпідрозділу «КОРД», територіальної оборони міста Запоріжжя. До речі, депутат Запорізької обласної ради Оксана Бугайчук повідомила, що подала Євгена Михайлова на відзначення нагородою.
Інспектор-кінолог кінологічного центру ГУНП в Запорізькій області сержант поліції Ксенія Великжаніна на нагородженя волонтерів прийшла зі своєю напарницею — спаенієлем Нікою, яку Євген Михайлов назвав “візитною карткою Запоріжжя”.
- Ніка спеціалізується на розшуку наркотиків. З початку року вона вже виявила понад 5 кг наркотичних речовин, - ррозповіла Ксенія. - Моїй напарниці 4 роки і 7 місяців. У кінологічний центр 2-місячне цуценя приніс начальник. Місяць пішов у Ніки на адаптацію. Я з нею займаюсь з 3-місячного віку.
Собака навчалася півроку, отримала сертифікат, після чого була допущена до служби.
За словами Ксенії, їх з Нікою залучають до чергувань на залізничному вокзалі, при проведенні обшуків. З перших днів війни вони несли службу на блокпості, де надавали допомогу не тільки в пошуку наркотиків, а й психологічному плані.
- Ніка дуже любить дітлахів, просто обожнює людей, - розповідає інструктор-кінолог. - У неї добрий, лагідний характер. Собака обшуковує приміщення, багаж, автомобілі. Якщо там є заборонені речовини, сигналізує мені про це - царапає лапками.
У кінологічному центрі ГУНП Ніка — єдиний спанієль. Вночі вона не знаходиться у вольєрі, як інші службові собаки — улюблену напарницю Ксенія забирає додому.
Серед тих, хто отримав заслужені нагороди — Оксана Мельниченко, яка чергувала на блокпосту разом зі своєю бельгійською вівчаркою малінуа Базукою. Базука на нагородженні практично весь час сиділа біля господарки у смішній позі “суслик”.
Базуці 4 роки, з них 3 вона займається у Євгена Михайлова.
- На початку війни Євген Васильович подзвонив і повідомив, що кінологам треба чергувати в нічний час на блокпостах, убезпечувати їх, - розповідає Оксана. - Оскільки собака більше чує і бачить, а також відчуває. Ми не знали, що це знадобиться, але відпрацювали такий навик як слухати. Собачку заводили у приміщення, давали команду “Слухати!”. Усі виходили з приміщення, вона вушками шевелила і показувала, хто де знаходиться.
На блокпості одного разу була така ситуація. Собачка позначила, що там хтось є. Кулеметник, який був поруч, запитує: “Там хтось є?”. “Так. Але це не людина”. “Як ти це зрозуміла?” “Якби була людина, Базука вже б підвелася і пішла в атаку”. А вона лише підняла попку, завиляла хвостом і пішла в ту сторону. Там могла бути тварина — їжачок, кішечка чи собака. Кулеметник взяв ліхтарик, включив його, пішов до собаки. Повертається і каже: “Невже таке може бути? Як ти зрозуміла?”. Я пояснила, як.
Оксана Мельниченко признається, що було дуже тяжко чергувати на блокпості.
- Це були перші дні війни і було реально дуже страшно, - згадує Оксана Володимирівна. - Особливо, коли вмикався сигнал повітряної тривоги. Ми стояли на залізниці, на узвишші. Ти розумієш, що якщо туди буде летіти — ти будеш вражений.
По-друге, ми працювали у себе на робочому місці, я працюю в юстиції. У мене звичайний графік доба/три, а з чергуваннями виходило через добу. Це дуже важко для жінки, яка ще й має дитину.
Затримати на блокпості порушників не вдалося, але хлопці були дуже задоволені, Базука була у них улюбленицею.
Базука — дуже активна і розумна. За словами Оксани, собака знає усі команди. Навіть команду “Ручки!”. Почувши її від хазяйки, немаленька вівчарка моментально залітає до Оксани Володимирівни на руки. До речі, основні команди Оксана Мельниченко зазвичай подає німецькою мовою.
Займатися кінологією Оксана Володимирівна мріяла з дитинства. Але все якось не виходило. А одного разу на роботі запропонували бельгійську вівчарку. Оскільки у Оксани була маленька дитина, на 3 місяці на навчання вона не могла поїхати.
Питання начальник вирішив просто — познайомив Оксану з Євгеном Васильовичем і вона почала займатися з собакою у нього. Навчається вже 3 з половиною роки. Каже, що кінологія — це така справа, що треба постійно вчитися. Якщо хочеш “бути на плаву” і щоб собака вміла щось робити.
Після нагородження - смаколики собакам та спільне фото на пам"ять.
Фото Олександра Прилепи
