У Запоріжжі плаский будинок не відразу і впізнаєш

Запорізька гідеса Валентина Вініченко продовжує прогулянки Старим Олександрівськом

Валентина Вініченко — найвідоміша запорізька гідеса: Валентина Степанівна проводить екскурсії по Запоріжжю понад 40 років. Останні три роки була перерва, яку спричинили спочатку ковід, а з 24 лютого 2022 року — широкомасштабне вторгнення країни-терористки.

Але у квітні на запрошення Туристично-інформаційного центру, який відновив роботу у звичайному режимі, Валентина Вініченко провела першу після великої перерви екскурсію. Вона проходила у центрі Вознесенівського району і починалася на площі Маяковського.

У першу суботу травня екскурсія вже була присвячена історії Старого Олександрівська. Екскурсанти пройшли від станції “Запоріжжя-2” до центрального проспекту, зупиняючись біля цікавих історичних будівель.

Зробили зупинку і в студмістечку ЗНУ, де багато оригінальних арт-об’єктів, біля яких можна зробити чудові світлини.

І наступну свою авторську екскурсію Валентина Вініченко присвятила старій частині міста.

Свою розповідь Валентина Степанівна розпочала на майдані Волі, далі маршрут екскурсії пролягав через сквер Театральний, потім ми прогулялися вулицею Троїцькою до проспекту Соборного і також невеличкими вуличками дійшли до Транспортної площі, у районі якої розташований плаский будинок. Цей будинок і його історія - “вишенька на торті” екскурсії.

Гідеса розповідала про відомих людей, які залишили свій слід в історії нашого міста, про будинки, які цікаві з архітектурної та історичної точки зору.

Одна з  відомих людей - дружина Вячеслава Молотова Поліна Жемчужина (при народженні — Перл Карпо́вська) народилася в Пологах, але кілька років жила в Олександрівську у будинку, який і зараз стоїть біля скверу Прикордонників.

У 1921 році вона переїхала до москви, де і розпочала свою кар’єру партійної і радянської діячки.

Але для нас ця жінка цікава тим, що вона причетна до випуску косметики та духів. У вересні 1930 року Поліна Жемчужина була призначена директоркою фабрики «Нова зоря», заснованої в 1864 році французським підприємцем і парфюмером Генрихом Брокаром. Сучасну назву фабрика отримала в 1922 році. На фабриці випускали духи, помаду, мило тощо.

Цікаві факти Валентина Степанівна наводила про відомого джазового музиканта Олександра Цфасмана, який народився у нашому місті, про акторів, які розпочинали свою кар’єру на сцені театру імені Щорса або працювали багато років у театрі — сестер Сумських, Миколу Гринька, Костянтина Трощановського.

Гідеса звернула увагу екскурсантів на єдиний у Запоріжжі будинок з мозаїчними вставками  (вони у верхній частині, синього кольору).

Екскурсанти також прослухали розповідь про єдиний у місті  кам’яний будинок, збудований ще у минулому столітті, а ще - про  колишній прибутковий дім Куржупова.

Завершилася екскурсія біля колишнього прибуткового будинку Когана (це був “Великий московський готель”).

До речі, в Олександрівську наприкінці 1850-х років не було готелів. Але через півстоліття їх було вже з півтора десятка.

Місто економічно розвивалося, у рік в Олександрівську проводилося 4 ярмарки. Частина продавців селилася в апартаментах в прибуткових будинках, а частина хотіла жити у комфортних умовах.

Збільшення кількості приїжджих призвело до розквіту готельно-ресторанного бізнесу Олександрівська.

Одним з найбільш уподобаних олександрівськими готельєрами та рестораторами місцем, за словами Валентини Степанівни, було перехрестя тодішніх вулиць Миколаївської та Ковальської.

З одного боку тут були харчевні Фреймана і Книшевецького, а також мебльовані кімнати Вайсберга. З іншого – кухмістерська (їдальня) Хаскина та готель «Бристоль». Ще з одного – мебльовані кімнати Рабинович і ресторан «Франція».

На відстані одного кварталу від перехрестя – готелі «Італія», «Росія», «Слов’янська», «Національ» і «Гранд-Готель».

Біля цього ж перехрестя знаходився і один з найбільших готелів Олександрівська. Належав він Розалії Драйзман та мав назву «Великий московський».

Походження назви можна пояснити тим, що поруч знаходилась однойменна вулиця – Московська (нині – академіка Амосова), відразу за нею – річка Мокра Московка.

Унікальний будинок, який належить до архітектурної спадщини міста, розташований в історичній частині Запоріжжя, за адресою проспект Соборний, 29.

Будинку вже більше 100 років — його побудували в 1910-1911 роках, як прибутковий будинок Когана П.А.

Спочатку перший поверх відводився під торгівельні лавки, а другий — під кімнати для гостей міста. Але згодом будинок орендували повністю і зробили в ньому готель «Великий московський». Готель налічував 24 номери, і мав коване оздоблення фасаду, наприклад, балкони, які не збереглися.

У кожному номері було одне ліжко, але могли поставити за необхідності і додаткові. Ціна за добу проживання – від 1 рубля 50 копійок до 5 рублів.

В номер можна було замовити самовар (15 копійок), стакан чаю з лимоном (10 копійок) або каву з молоком (20 копійок).

«При готелі є першокласні обіди і ванна», – закликала реклама «Великого Московського».

Крім їжі, тут можна було придбати і міцні напої – «пиво, мед, портер, виноградні вина і горілчані вироби».

- Розташування готелю було дуже зручним — на виїзді з Олександрівська, - розповіла Валентина Вініченко. - Будівля була дуже гарна, цікава в архітектурному плані. Коли говорили про ванну в готелі, то це — про “Великий московський”, вона тут була на поверсі. На першому поверсі був ресторан, на другому розміщувалися кімнати.

У 1917 році в будівлі розмістився військовий штаб з охорони міста, створений при міському органі самоуправління. Потім частину приміщень зайняла канцелярія начальника  міського гарнізону  Олександрівська. 

У роки НЕПу родина Драйзманів знову орендувала приміщення будівлі під готель з рестораном.

За словами Валентини Вініченко, у 1928 році тут зупинявся поет Володимир Маяковский.  В повоєнний час тут розташовувалися заводський гуртожиток, їдальня і аптека. Тепер у будинку – комерційні об’єкти та житлові квартири. Але ця архітектурна “родзинка” Запоріжжя — плаский дім - насправді, на жаль, має занедбаний вигляд.

«Пласкі» будинки, що під певним кутом виглядають, як стіна,  є однією з незвичайних форм архітектури. До речі, такі будинки збудовані також в Одесі, Києві. У Запоріжжі такий будинок входить в трійку архітектурних спадщин міста.

- Наша сьогоднішня екскурсія називалася “Привіт з Олександрівська”, - резюмує Валентина Вініченко. - Ми поговорили про людей, які пов’язані з Олександрівськом: хтось тут народився, а потім поїхав, хтось якийсь час жив.

Це Поліна Жемчужина, Олександра Колонтай, Дибенко, Олександр Цфасман, Леонід Утьосов, Наталя та Ольга Сумські, Марія Заньковецька (її ім’я носив театр, який працював у нашому місті до війни). Також подивилися будинки, які є пам’ятками історії чи архітектури.

І “вишенька на торті” нашої екскурсії — плаский дім, розташований на центральному проспекті Запоріжжя.

Залишається додати, що всі донати за цю екскурсію, як і  за минулу, Валентина Вініченко витратить на придбання основи для маскувальної сітки. Їх плетуть волонтери центру "Під парасолькою", яким керують Валентина Степанівна і її   донька Катерина.

Читайте також: Запорізька гідеса всі донати за свою екскурсію витратить на благородну справу

Фото автора