У Запорізькому обласному краєзнавчому музеї можна побачити блок управління С-300
Зал “На шляху до Незалежності” відкрився у музеї 24 серпня 2022 року. Його експозиція присвячена важливим віхам боротьби українського народу за незалежність з Дня проголошення Акту про Незалежність України і до наших днів.
Головний акцент виставки — боротьба військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань за відстоювання територіальної цілісності України у російсько-українській війні.
В експозиції використана левова частка музейної колекції новітнього часу, яка зібрана науковими співробітниками музею за останні 15 років.
- Ця тематика відображалася у двох музейних залах, - розповідає старший науковий співробітник Запорізького обласного краєзнавчого музею Світлана Тараненко. - Тут зібрали що можемо показати. Представлені і нові надходження до музею.
Ми показуємо шлях до Незалежності з 1991 року і до сьогоднішнього дня, участь запоріжців у історичних подіях того часу і у боротьбі з агресором.
Показують революційні події
Відвідувачі можуть ознайомитися з текстом Акту про Незалежність України, побачити світлину з запорізькою делегацією, яка була присутня в цей день на площі перед Верховною Радою.
На виставці представлений раритет — синьо-жовтий прапор, який вперше був піднятий на будинку обласної ради 27 вересня 1991 року.
В експозиції знайшли відображення події Помаранчевої революції та Революції Гідності. З протестних акцій 2013/2014 років є чимало експонатів. Зі столичного Євромайдану - каска, палиця.
За словами Світлани Володимирівни, є цікавий експонат, який стосується подій того часу у Запоріжжі.
Нагадаємо, 25 січня 2014 року на площі біля облдержадміністрації зібрався багатотисячний мітинг. Наступного дня ввечері силовики жорстоко зачистили майдан біля адміністративної будівлі обласної влади.
А коли запоріжці зайшли у будівлю ОДА, то в одному з кабінетів знайшли утикану гвіздками палицю, яка була підготовлена для побиття учасників акцій протесту.
- Євромайдан був не лише у Києві, а і у Запоріжжі, - нагадує Світлана Тараненко. - 21 листопада 2013 року був перший протест у столиці. А на фото в експозиції можна бачити першу акцію у Запоріжжі.
Біля будівлі Запорізької міської ради з великим прапором Євросоюзу зібралися студенти разом з викладачами. Вони виявляли свою громадянську позицію підтримки шляху до асоціації з ЄС.
В експозиції можна побачити медаль “Учаснику Євромайдану” і медаль, яку до річниці Майдану відкарбували у Чехії. На одній стороні зображений золотоверхий Свято-Михайлівський собор, де від силовиків ховалися мітингувальники, на іншій — сумнозвісна “йолка”.
Є і справжнісінькі раритети. Зокрема, записка з вказуванням персональних даних, телефону чоловіка і групи крові, яку на випадок смерті написала Ліна Череута. Запоріжанка щоп’ятниці їздила у Київ до свого сина-студента і разом з ним ходила на Майдан.
- Такі записки почали писати після 15 лютого, а вже 18 лютого були масові розстріли, - розповіла Світлана Володимирівна.
Герой України родом з Басані
В експозиції можна побачити також паспорт Героя Небесної Сотні, Героя України Максима Горошишина.
Максим Горошишин, як інформує Вікіпедія, народився 14 квітня 1989 р. у селі Басань Пологівського району. Він був останньою, восьмою дитиною у сім'ї, мав трьох сестер і чотирьох братів.
Дитинство його проходило у матеріальній скруті: рано помер батько, з документами були проблеми у матері (втрата паспорту), до чого додались ще й різні економічні негаразди в державі.
Сім'я часто переїжджала з місця на місце, мати із старшими дітьми виїжджала на заробітки, постійно відчувались матеріальні труднощі.
З першого класу Максим змушений був навчатись у токмацькому інтернаті. Впродовж років навчання Максим постійно навідувався додому, мати також із старшими дітьми заїжджали до нього.
Після закінчення інтернату їздив на заробітки, шукав роботи в Києві, працював будівельником, офіціантом у ресторані тощо. Останнім часом закріпився в Києві, працював барменом.
У 2013 р. мати Максима Раїса Іванівна оселяється у селі Грушківка, де мешкали дві її сестри. Хлопець навідувався до матері, періодично мешкав у селі, всіляко допомагав.
Максим Горошишин став активним учасником січневих подій 2014 р. на вул. Грушевського.
Під час протистоянь із силовиками він отруївся шкідливими газами від світлошумової гранати, яка розірвалася поруч. Не бажаючи бути заарештованим, Максим вирішив довіритися медичній службі Майдану, зокрема, ним опікувався волонтер, який був ветеринаром.
Однак, він був не в змозі дієво допомогти Максимові. Стан здоров'я хлопця поступово погіршувався й 31 січня, після тривалого періоду захворювання, він був шпиталізований до Київської міської лікарні № 17 із діагнозом «загострена форма пневмонії».
Побоюючись розправи з боку правоохоронців, Максим довгий час не говорив свого справжнього прізвища, представившись Максимом Машковим.
Подальша доля активіста Євромайдану склалася трагічно. Хвороба прогресувала, ліки не допомагали. 19 лютого 2014 р., під час найгострішої фази протистоянь на Майдані, Максим помер. Йому було 24 роки...
В експозиції є особисті речі захисників країни
У залі можна побачити немало особистих речей учасників АТО/ООС, а також учасників активної фази російсько-української війни.
Так, мати бортового техніка 25 повітряної транспортної бригади Володимира Буркавцова передала в музей форменну сорочку сина, який загинув 14 червня 2014 року.
Літак при заході на посадку був збитий у районі Луганського аеропорту.
Тоді загинули 49 військових: 9 членів екіпажу з Мелітополя і 40 десантників 25 бригади, серед яких уродженець Токмака Павло Левчук.
- Свій військовий одяг до музею передав Валерій Нефьодов, який у 2014 році один з перших пішов у військомат. Військова спеціальність Валерія — артилерист, тому служити його направили у 55 артбригаду, - продовжує розповідь Світлана Тараненко. - Показуємо перший одяг, першу амуніцію. Тоді багато військовослужбовців змушені були самостійно їх купувати. І краєзнавчий музей допомагав.
Поруч з формою речі 60-років випуску — підсумок, речовий мішок, фляга.
Валерій Нефьодов - історик, відомий підводний археолог, автор багатьох археологічних знахідок. Заслужений працівник культури. Очолював відділ археології Національного заповідника «Хортиця», Запорізьку філію Українського інституту підводних досліджень і ДП «Південгідроархеологія». Є завідувачем відділу реставрації національного заповідника «Хортиця".
Свої особисті речі музею встиг передати і колега Валерія - відомий запорізький кіборг В’ячеслав Зайцев. На початку російсько-української війни у складі 79 аеромобільної бригади молодший сержант Зайцев брав участь у охороні Перекопського перешийка, в обороні ДАПу і бойових діях у зоні АТО.
В’ячеслав передав армійський бінокль, ліхтарик та форму десантника. Коли розпочалося широкомасштабне вторгнення росії мужній кіборг пішов захищати країну.
На жаль, співробітник Національного заповідника “Хортиця”, депутат Запорізької міської ради В’ячеслав Зайцев загинув 5 жовтня 2022 року.
У залі представлені також матеріали про запорізьких добровольців. Зокрема, про бійця ДУК Олега Диньку, який служив у ЗСУ в 2015-2016 роках. Демобілізувався. Потім повернувся у зону АТО. Загинув 6 вересня 2017 року — вибухнула граната, яка була прикріплена до дверей.
"Азов" формувався у Бердянську
Чільне місце в експозиції приділено полку особливого призначення ”Азов”, який формувався на території Запорізької області.
- Він народився з першого партизанського загону, - згадує Світлана Тараненко. - Створювався у Бердянську — у цьому місті були збори, підготовка. Багато запоріжців тоді пішли в “Азов”.
Бійці цього підрозділу надзвичайно вмотивовані, відчайдухи, націлені на перемогу. На їх рахунку багато успішних операцій.
Під час повномасштабного вторгнення росії вони обороняли Маріуполь разом з морськими піхотинцями, нацгвардійцями, прикордонниками, бійцями тероборони.
Є також експонати, які розповідають про повномасштабне вторгнення рф. Це фрагменти озброєння, надані 55 артбригадою “Запорізька Січ”, 37 окремим мотопіхотним батальоном, підрозділами Нацгвардії та територіальної оборони.
Зацікавлення відвідувачів викликають фрагменти сучасного озброєння ЗСУ: тубуси ПЗРК “Ігла”, британської ракети NLAW, РПГ “Матадор”, корпус гранатомету РПГ та інші. Їх музею передали волонтери.
До речі, в експозиції можна побачити і розписані в національному стилі тубуси, які виготовлені для продажу на аукціоні. Їх розписали Ірина Ковальова і Єлизавета Гайдаржі.
Єлизавета зобразила на корпусі Фагота - протиракетного комплексу - фантастичних звірів у стилі художниці Марії Примаченко. Вона намалювала лева і коня - тварин, які уособлюють силу і витривалість воїнів.
Зібрані на аукціонах кошти направляються на допомогу ЗСУ.
А ще в музеї можна побачити смертоносні ворожі засоби ураження - блок управління російської ракети С-300 та уламки дрону-камікадзе іранського виробництва “Shahed 136”.
Ракети С-300 летять на Запоріжжя досить часто і, як правило, вночі — ворог їх запускає з окупованих територій області.
Та і дрони останнім часом також нерідко летять у бік нашого міста, але бійці протиповітряної оборони у переважній більшості їх збивають.
- Виставка “На шляху до Незалежності” - тимчасова, але я сподіваюсь, що вона буде працювати, поки не буде створена постійна експозиція у відновлених залах, - зазначила Світлана Тараненко.
***
Нагадаю, з 1 березня 2023 вхід до краєзнавчого музею безкоштовний.
Читайте також: Після запровадження безкоштовного входу у запорізькому музеї побільшало відвідувачів
Фото автора та Олександра Прилепи