Нова книга автора "Іловайська" присвячена багатодітному пастору, який служить на Запорізькому напрямку в капеланському батальйоні
Письменник і журналіст, автор книги "Іловайськ" Євген Положій з міста Суми презентував у Запоріжжі свою новинку «Фінальний епізод війни, що триває 400 років». На презентації, яка проходила у Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці, побувала й журналістка zprz.city, послухала та поспілкувалась з письменником.
Читайте також: Сергій Жадан вперше під час повномасштабної війни побував у Запоріжжі - ексклюзивне інтерв'ю
«Фінальний епізод війни, що триває 400 років» - це незвичайна історія життя 55-річного пастора з Маріуполя, багатодітного батька, волонтера та військового капелана Григорія Мотуза. Цікаво, що у головного героя є реальний прототип - керівник капеланського батальйону "Маріуполь" Геннадій Мохненко, який зараз служить на Запорізькому напрямку. Він також був присутній на зустрічі з читачами, куди приїхав прямісінько з фронту, з автоматом.
Прийшли з Геннадієм Мохненком й деякі інші представники капеланського батальону. Серед них був навіть японець - журналіст Такаші Озакі (Takashi Ozaki), який рік тому приїхав брати інтерв’ю і залишився волонтерити в капеланському батальйоні «Маріуполь», прийняв хрещення.
А один з колег Геннадія додав атмосферного настрою на презентації, чудово зігравши на саксофоні джаз.
"Ця книжка не про війну. Правда, люблять написати, що ця книга про Маріуполь, про його оборону. Так, і про це. Але найголовніше, що ця книжка про любов. Тому, що любов більше, ніж війна. В книзі дуже багато сюжетів" , - відмітив Євген Положій.
Детальніше про книжку і про її прототипа головного героя письменник розповів zprz.city і під час зустрічі:
"Геннадій Мохненко - один з найвидатніших людей, яких я зустрічав. Колись мені прийшла в голову думка написати книжку без єдиного пострілу, де герой створює щось життєствердне, робить якісь неймовірні речі. Це було років п'ять тому, тоді я втомився писати книжки та сценарії про війну. І вихопив в інформаційному потоці новину, як євангелістський пастор з дітьми риє окопи біля Маріуполя.
Коли я йому подзвонив, він запитав: "Ви воцерковлена людина?" - "Ні" - "Як ви будете писати про людей, які служать церкві?". Але я був наполегливим, ми якось порозумілися. Я не хотів писати саме про церкву і християнство в широкому значенні слова. Мене цікавила доля людини і те, ще вона всиновила дуже багато дітей зі складною долею.
Ми зустрілися кілька разів, я записав 14 інтерв'ю, ще до повномасштабної війни. Але якось ключової історії у мене не було. Бо ця історія відображена в книжці Геннадія Мохненка "Непедагогічна поема" і в фільмі "Майже святий", який про нього зняли американці з Голівуду.
Але почалась повномасштабна війна, я знайшов Геннадія і з'ясував, що він виїхав з Маріуполя, врятував родину (вона в евакуації), вивіз сиротинець. Що він і його колеги врятували тисячі людей. Що загинула донька Геннадія. Що працює капеланський батальйон. І я вибудував цю історію. Плюс у мене були архівні документи і історії реальних людей з Маріуполя, з Харкова. Це художня книжка і не все там належить життю пана Геннадія.
На обкладинці книжки намальоване дерево. І це та частина, яка у житті Геннадія Мохненка не присутня, а є в житті Григорія Мотуза. Тому що він починає за фотографією свого дідуся досліджувати, розкручувати ниточку історії своєї родини на 400 років".
Чому книга називається «Фінальний епізод війни, що триває 400 років»?
"Тому, що я вірю і знаю - ця війна буде останньою між нами і тими, хто хоче нас "навчити", як нам тут жити. Вірю, що це фінальний епізод, який підведе товсту риску за ці 400, а може й більше років.
Передостання глава книги називається "Фінальний епізод". Є глава, яка називається "Залізобетон" - про Харьків, бо такий лозунг "Харків - залізобетон". Є епізод "Скло" - історія про маріупольську родину, коли кожен вибух вибиває їм вікна і вони півдня підметають квартиру. Там багато епізодів з різних часів, пов'язаних за склом. Є епізод "Бронза", коли завалили пам'ятник Леніну у Маріуполі. В цих епізодах багато пов'язано з матеріалом".
На запитання zprz.city , який факт з життя пастора Геннадія Мохненка його найбільше вразив Євген Положій відповів:
"Спочатку мене вразило, що ця людина і його дружина всиновили більше тридцяти дітей, повністю позбавивши себе приватного життя. Діти - з вулиці, наркомани, по суті злочинці, підлітки з дуже складних родин з дуже складною історією. Людина повністю віддала себе цьому служінню. Для мене це було настільки дивно.
Я сам багатодітний батько, у мене четверо дітей і знаю, як це складно. "Та ну не, щось тут не так", - подумав я і почав шукати, що з цим пастором не так. Але ми говорили з Геннадієм і я зрештою побачив це його світло, яке його вело туди. Це те, що взагалі мене наштовхнуло працювати з цим образом".
На моє запитання про наступний твір Євген Положій відповів:
"Книжка "Фінальний епізод" з'явилась шість днів тому. Але є плани. Є дуже класний епізод, називається "Мрія", про Гостомель. Але якщо б я вставив його в цю книжку, мене б видавці вбили (посміхається), бо вона і так велика і була б занадто дорога в продажу. А по-друге, вона б поламала б хід розповіді.
Це довгий епізод, просто окрема історія про моїх друзів, про окупацію Гостомеля, про те, як вони рятували свою паралізовану маму. І про нашу "Мрію", літак, який окупанти фізично знищили, і мої друзі бачили це з балкону. Але вони не в змозі знищити нашу українську мрію, мрію людей жити там і так, як вони хочуть, не підкоряючись чужій волі. Хочу написати цю історію".
Модерував зустріч запорізький письменник і музикант Валентин Терлецький.
Після презентації Євген Положій написав на своїй сторінці у фейсбуці:
"Мав у Запоріжжі щасливий день. Зранку був присутнім на планерці капеланського батальйону "Маріуполь". Ці люди - наче янголи. Вони роблять тони добра буденно й щоденно, на лінії фронту, для цивільних, для військових...
А ввечері в ЗОУНБ на презентації у нас із пастором Геннадієм Мохненком купили купу книжок. І всі гроші підуть на потреби батальйону, тобто наших людей...
Наприкінці книги є глава "Мрія". І далі - порожня сторінка. Кожен, хто купив книгу, може написати туди свою мрію, така ідея. Я напишу в своєму авторському екземплярі таке: хочу провести презентацію книги разом із пастором і капеланським батальйоном в українському Маріуполі".
Читайте також: Тут відчувається подих війни: відомий оперний співак поділився враженнями від поїздки в Оріхів.
Ексклюзивне інтерв'ю з військовим капеланом Геннадієм Мохненком читайте на сайті zprz.city пізніше.
Ми писали, що Арсен Мірзоян презентував новий альбом "Сонце" - де послухати головну пісню.
Фото автора
