Родина залишилася без даху над головою

Місто Запоріжжя не один раз ставало жертвою атак російських окупантів. Ворожі ракети несуть у місто розруху та горе. На жаль, серед запоріжців є загиблі внаслідок ворожих ударів. Та є і багато тих, хто вижив під час обстрілів, але втратив все і потребує допомоги.

Одна з родин, яка вижила під час ворожих атак, — родина Єрофєєвих. Подружжя разом зі своїми дітьми пережили аж два ракетних удари. Перший - на вул. Сталеварів, а другий — на дачі в Запорізькому районі. Як родина врятувалася і як живе зараз, розповідає ZPRZ.city.

Перший ракетний удар родина Єрофєєвих пережила вранці 6 жовтня. Тоді російські ракети вдарили у два багатоповерхових будинки в центрі Запоріжжя — на пр. Соборному і на вул. Сталеварів. Саме в будинку на вул. Сталеварів і проживала родина.

Того ранку подружжя Єрофєєвих і їхні діти — 5-річний Олександр та 6-річний Ярослав - мирно спали в себе вдома, а потім їх розбудив перший вибух. Другий вибух стався через кілька хвилин вже в сусідній квартирі.

- Ми всі були вдома, у своїй квартирі по вул. Сталеварів. Мирно спали з дітьми і прокинулися від першого вибуху. Ми вискочили в коридор, але, як виявилося потім, ми пішли назустріч епіцентру другого вибуху. Ракета влучила в наш будинок, вибух стався у квартирі навпроти, прямо на нашому сходовому майданчику. В тій квартирі всі загинули.

Перша реакція на вибух у нашому будинку — це, звичайно, шок. Ми почули гучний вибух, посипалися вікна, штукатурка, почали тріщати лічильники, шипів кондиціонер.

Ми намагалися вийти із квартири, але двері завалило, і ми пішли на балкон, вірніше на те, що від нього залишилося. Там ми побачили, що немає пів будинку.

Наша стіна була фактично останньою, що залишилося від під’їзду, і то вона була частково зруйнована. Ми дивом залишилися живі. З будинку нас дістали рятувальники через сусідню квартиру, - згадує запоріжанка Наталія Єрофєєва.

В один момент родина втратила майже все своє майно — квартиру та автомобіль, який був припаркований під під’їздом. Вцілили лише деякі меблі та техніка. Забрати все це запоріжці змогли лише через два місяці.

- Все, що було у квартирі й вціліло — меблі, якась техніка, - самостійно ми забрати не могли, адже під’їзду не було. З цим питанням ми зверталися до місцевої влади, але все було дуже “туго”, на наші запити реагували дуже повільно. Багато хто вирішував цю проблему за гроші — наймали вантажників, альпіністів. Та через два місяці вже і наша влада допомогла — запросили “Кобру” і нам вдалося забрати вцілілі речі, - розповідає Наталія Єрофєєва.

Переживши ракетний удар, діти Наталі дуже сильно перелякалися. Аби отримати професійну допомогу психологів та реабілітувати дітей, родина звернулася до проєкту “Незламна мама” Маші Єфросиніної. Три тижні хлопчики перебували на реабілітації на заході України і змогли більш-менш оговтатися і забути пережитий жах.

Пройшовши реабілітацію, родина знову повернулася до Запоріжжя. Однак, через те, що діти боялися, подружжя Єрофєєвих вирішило переїхати з міста в Запорізький район на дачу. Вона була за 30 кілометрів від міста, найближчий продуктовий магазин був за 10 кілометрів від будинку. Тому щоб їздити в Запоріжжя на роботу та на закупи, родина позичила гроші у знайомих і придбала машину.

Хоч дача була не облаштована для проживання взимку, запоріжці почали обживатися там, завезли частину речей зі вцілілої квартири. Здавалося, що це місце є більш безпечним ніж життя в Запоріжжі, адже окрім дачного містечка тут не було жодної інфраструктури. Та налагодивши більш-менш стабільне життя, родина пережила ще одне лихо — ракетний удар російською ракетою “Іскандер”.

- Ми переїхали на дачу, аби убезпечити наших дітей, аби вони не чули сирен, звуків вибухів. Тоді ми вважали, що це найбільш безпечне місце, бо в радіусі близько 10 кілометрів від нашого дачного містечка не було взагалі ніякої інфраструктури. Ми були впевнені, що там немає об’єктів, в які можна цілитися.

Але 26 січня ми пережили ще один ракетний удар. То був звичайний день. Чоловік з дітьми відвезли мене на роботу, а самі поїхали додому. Потім почалася масована ракетна атака. Я була на роботі в бомбосховищі, а моя родина - на дачі. Чоловік був на другому поверсі, а діти на першому. В один момент відбувся вибух, це сталося безпосередньо на нашій дачній ділянці. Дах впав на чоловіка, йому посікло обличчя, а зруйнована стеля засипала сходи. Коли чоловік прийшов до тями, то почав розбирати сходи, щоб дістатися до дітей. Він знайшов їх у кімнаті дуже наляканими. Там вилетіли всі вікна разом із рамами, все що було в кімнаті розбилося на друзки та розлетілося. Я досі не можу зрозуміти яким дивом діти вижили, вони отримали лише невеликі подряпини на ногах, бо намагалися самотужки вийти. Мабуть, янгол-охоронець вберіг їх. Я неймовірно вдячна за це небесам.

Як зараз кажуть спеціалісти, удар був ракетою “Іскандер”. Але вона вибухнула не від удару об землю, бо вирва від неї залишилися невелика, а в повітрі. Якби ця ракета все ж таки влучила в ціль, то були б набагато гірші наслідки. Мабуть, будинку вже не було б, - каже Наталія Єрофєєва.

Зараз родина намагається розпочати нове життя. Але вже не в Запоріжжі, а на заході України чи за кордоном. Адже через дії росіян вони втратили все, що наживали роками.

- Ми залишилися просто без нічого. Квартира, дві машини, дача — все зруйновано. Є лише розруха та борги. Зараз ми знову переїхали в Запоріжжя. Діти ще в гіршому психологічному стані, ніж були після першого ракетного удару. При кожній сирені в них починається істерика, вони ховаються під стіл, вибігають у коридор. Старший син, Ярік, почав заїкатися, коли нервує.

Зараз ми з чоловіком, керуючись здоровим глуздом, вирішили виїжджати із Запоріжжя. Наразі визначаємося з місцем. Розглядали варіанти на заході України, тепер нам пропонують ще й варіант у Німеччині.

Ми хочемо зібрати хоч трохи грошей для евакуації, оформляємо документи на дітей для виїзду за кордон. Також у нас є собачка, яку ми не можемо кинути. Зараз оформлюємо і їй документи. Як далі складеться наше життя ми не знаємо. Ми їдемо в нікуди, і розуміємо, що в разі закінчення війни і повертатися нам нікуди, адже ні дому, ні роботи в нас більше немає, - розповіла запоріжанка Наталія Єрофєєва.

Зараз родина Єрофєєвих дуже потребує допомоги небайдужих запоріжців. Якщо ви бажаєте допомогти родині, можете перерахувати гроші на картку - 5168 7451 0770 2794 (Єрофєєв Олег); банківський рахунок - UA10 3348 5100 0002 6200 4045 4993 9; чи зробити донат в Банку (Монобанк) за посиланням. 

Читайте також:  Росіяни атакували з РСЗВ село в Запорізькому районі - фото