Унікальні експонати Музею судноплавства на Хортиці фотографують для подальшого створення 3D– моделей
Роботи з оцифрування кораблів, які були підняті з дна Дніпра, розпочалися на початку травня.
Тоді з візитом у Запоріжжя приїхали генеральний директор усіх морських музеїв та музеїв транспорту Швеції Ларс Амреус та науковий директор Музею Васа, професор Фред Хокер (Васа - це відомий корабель, флагман Густава Адольфа Васа, піднятий з дна в 1957 році).
Це був “візит у відповідь” - у березні співробітники Національного заповідника “Хортиця” побували у Стокгольмі, де мали можливість поділитися досвідом евакуації та збереження культурної спадщини під час війни, а також ознайомитися з унікальними пам’ятками шведської історії в Музеї Васа.
Читайте також: Шведи приїхали до Запоріжжя, щоб створити цифрові копії цінних підводних експонатів
Головною метою візиту шведів у прифронтове місто, яке час від часу зазнає ворожих ракетних ударів, було ознайомлення з колекцією кораблів, які зберігаються в Музеї судноплавства на Хортиці.
А ще - проведення комплексу робіт по оцифруванню підводних пам’ятників, що включає створення високоточних тривимірних моделей кожного корабля за допомогою лазерної зйомки та фотограмметрії.
Ці роботи мають особливе значення в умовах обстрілів міста рашистами та неминучим ризиком для великогабаритних предметів старовини, які не можна евакуювати.
Адже невідомо, куди наступного разу впаде рашистська ракета, яких вже немало приземлилося на нашому легендарному острові.
Шведські спеціалісти потім зроблять 3D-моделі цінних підводних пам'ятників Національного заповідника "Хортиця".
“ Дані роботи є початком довготривалої співпраці між Музеєм Васа та Національним заповідником «Хортиця», підготовкою до спільних проєктів після перемоги над загарбниками”, зазначалося на сайті заповідника.
В ангарі Музею судноплавства зберігаються човни, знайдені на дні Дніпра запорізькими науковцями - піднятий у 1999 році козацький човен, бригантин а , яку дістали у 2004 році, дубель-шлюпк а і байдак, які підняли на поверхню у 2005-у.
Роботи по оцифруванню унікальних кораблів продовжуються і після від’їзду шведських музейників.
- Запоріжжя та наш музей знаходяться дуже близько до зони бойових дій, а ці об’єкти фактично нерухомі, - зазначає старший науковий співробітник відділу реставрації Національного заповідника «Хортиця» Андрій Денисенко. - Їх неможливо врятувати, транспортувати, якось захистити. Наше завдання полягає у тому, щоб задокументувати їх стан.
Якщо не дай Боже щось трапиться, будемо гадати, що нічого не трапиться, у нас буде інформація, за допомогою якої пошкодження можна буде знівелювати, відреставрувавши корабель. Ця якісна документація допоможе нам в майбутньому!
За словами наукового співробітника відділу пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця» Анатолі я Волков а, ідея створення тривимірних моделей належить завідуючому їх відділом Дмитру Кобалії, який зараз захищає країну.
Відомий підводний археолог багато років співпрацює з Музеєм Васа, у працівників якого є великий досвід по реконструкції, реставрації і моделюванню кораблів.
- І виникла ідея зробити таке в Запоріжжі з нашими кораблями, адже вони також унікальні не тільки для України, а й для усього світу, - зазначив Анатолій Волков.
Науковець розповів, що для створення 3 D- моделі робиться багато знімків, кожний кадр перекривається найбільш щільно, як тільки можна.
- Треба робити знімки, виходячи з об'єкта, - пояснив Анатолій Волков.- Якщо є нахил, то і фотоапарат треба тримати під кутом. - Тривимірні моделі будуть розміщені у відкритому доступі, їх зможе побачити кожен бажаючий і при необхідності використати у своїй роботі.
Як створюється тривимірна модель
На початку травня протягом кількох днів в ангарі працювало кілька команд: фотографи робили модель за допомогою фотограмметрії. Як пояснив кореспонденту Укрінформ Дмитро Кобалія, це такий метод, коли комп'ютер опрацьовує фотографії (було зроблено близько 2000 знімків лише козацького човна), знаходить спільні "мітки" і "зшиває" усі зображення в модель.
Водночас команда геодезистів робила модель з "хмари точок" за допомогою лазерного обладнання – спеціального, надточного.
- Потім ці два зразки будуть поєднані між собою, і ми отримаємо точну в інженерному плані тривимірну модель кожного експонату. Їх можна використовувати в різноманітних віртуальних інсталяціях, а з іншого боку — вони мають унікальну наукову цінність, бо завдяки їм можна отримати інформацію, як човни будувались, за якими принципами, яка була логіка. Тривимірна модель – це такий пакет документів, який можна використовувати протягом багатьох років, – пояснює Дмитро Кобалія.
У Запоріжжі науковці виконують, так би мовити, польову частину робіт. Потім отриману інформацію, як повідомив Укрінформ, треба буде опрацювати на спеціальних комп'ютерах, яких немає у Запоріжжі, але вони є в Києві, Одесі і в Швеції. На цей етап проєкту знадобиться кілька місяців.
Фото та відео В'ячеслава Твердохліба
