Американський художник тиждень провів у прифронтовому Запоріжжі, збираючи матеріал для свого нового проєкту, та відкрив виставку
У Запоріжжі 7 березня презентували виставку міжнародного мистецького дослідницького проєкту "Ми Поруч. Документація" американського мультимедійного художника Філа Бюлера (Нью-Йорк) та української кураторки Олени Спераньскої (Запоріжжя-Ірпінь-Нью-Йорк). Виставка, яка є потужним жестом підтримки України, відкрита у галереї "Zaporizhzhia Biruchiy Art Centre" Центру сучасного мистецтва.
На презентацію приїхав Філ Бюлер, завітала секретарка Запорізької міської Регіна Харченко.
Читайте також: Майдан Митців у Запоріжжі: як вернісаж біля фонтану виглядає на початку весни (фото)
Виставка "Ми поруч. Документація" створена у співпраці симпозіуму сучасного мистецтва BIRUCHIY contemporary art project, ГО «Спілка Дослідників Сучасного Мистецтва», ГО «Платформа Сучасного Українського Мистецтва (США) та департаменту культури і туризму Запорізької міської ради.
На виставці можна побачити спеціально збудовану циклораму - панорамне фото на 360 градусів - з мовчазної акції протесту підтримки України у Нью-Йорку (про неї читайте нижче); портрети 60 людей, які багато роблять для підтримки нашої країни в США та документальний фільм про те, що насправді думають інтелектуальні верстви американського суспільства про повномасштабну агресію росії.
Мовчазна акція протесту відбулась у центрі Нью-Йорка, на Таймс-Сквер, напередодні Дня захисників і захисниць України у 2025 році. Вийшли волонтери й діячі культури з України, Європи, США, Великої Британії, Канади, Сальвадору, Куби та Албанії, а також ветерани ЗСУ які проходять реабілітацію в США. Вони тримали плакати з книги "Ukrainian Wartime Posters/ Плакати воєнного часу" (плакати експонувались у Запоріжжі на виставках з однойменної серії - це спільний проєкт симпозіуму сучасного мистецтва BIRUCHIY contemporary art project і департаменту культури і туризму міськради).
Філ Бюлер задокументував акцію і, за його словами, тим самим показав, що США з Україною, готова допомагати і підтримувати. Фотодокументація цього колективного звернення до світу і стала основою циклорами та фотовиставки американського художника Філа Бюлера які експонуються в галереї Zaporizhzhia BIRUCHIY Art Centre. Він переслав фотографії у цифровому вигляді. А у Запоріжжі все було надруковано, а також виготовлена і змонтована циклорама.
Ця циклорама є таким символічним порталом на Таймс-сквер у Нью-Йорку.
Кураторка Олена Сперанська не змогла приїхати у Запоріжжя. На виставку прийшов її 94-річний дідусь Лев Сперанський з дружиною Жанною.
"Моєї поїздки у Запоріжжя більше боялася дружина, ніж я сам"
Сам Філ Бюлер тиждень провів у Запоріжжі: до відкриття виставки - збирав матеріал для майбутнього проєкту. Журналістка zprz.cityпоспілкувалась з художником. На запитання, що побачив у нашому місті Філ Бюлер відповів:
- Я бачив у Запоріжжі багато архітектури, багато різних людей, комплекс "Запорозька Січ", Дніпрогес. Бачив, як жінки плетуть маскувальні сітки, як захисники перетворюють звичайні пікапи на військові. Бачив багато всього настільки, наскільки це можливо лише за тиждень. І особливий торт "Іній" (посміхається) - смачний.
- Що вас найбільше вразило у Запоріжжі?
- Люди - те, що життя не зупиняється; те, що вони роблять все, щоб допомогти військовим; що намагаються зберегти позитивний настрій і жити попри все.
- А візуально?
- Найбільше візуально вразив острів Хортиця. Дніпрогес і Запоріжсталь.
- Чим саме вразила Запоріжсталь?
- Масштабами. Там богато вогню, розплавлена сталь. Я ніколи в житті такого не бачив і, скоріш за все, більше не побачу чогось подібного.
- Не страшно було їхати з США в Україну, в Запоріжжя?
- Більше боялася дружина, ніж я сам. Це моя третя поїздка в Україну, до цього я був у Києві та Харкові. І, в принципі, я відчуваю себе тут у безпеці навіть незважаючи на ту кількість тривог. Почуваюсь захищеним - військові роблять все, щоб тут можна було почувати себе в безпеці. І в мене була співробітниця Центру сучасного мистецтва Запоріжжя (Юлія Колядюк, яка допомагала і в перекладі цього інтерв'ю. - Ред.), щоб я не потрапив в ніякі проблемні ситуації.
- Як ви добирались до Запоріжжя і скільки часу це зайняло?
- Декілька днів: літаком з Нью-Йорку до Варшави, потім потягом з Варшави до Києва і автобусом з Києва до Запоріжжя.
- Були екстремальні ситуації у Запоріжжі?
- Ні. На цьому тижні у Запоріжжі було доволі тихо. В принципі найгіршим було те, коли у готелі не було світла і треба було повертатись на восьмий поверх з усім обладнанням пішки.
В місті не так багато речей дають зрозуміти, що триває війна. Тому, що люди пристосувались і ведуть себе ніби, як зазвичай. Навіть військові, коли кажуть про свою роботу, то говорять про щось трохи рутинне.
- А забиті фанерою вікна (скло вибито внаслідок ворожих обстрілів. - Ред.) по всьому місту не наштовхують на думку про війну?
- Звісно, це нагадує, що війна ще триває. Так само, як і все інше, що я побачив - маскувальні сітки, військові машини. Поки я ще не знаю, в який саме проєкт перетвориться весь цей матеріал. Відзняв у Запоріжжі дуже багато. І це все поки ніби "маринується" у моїй голові, поки я придумаю, що з цього вийде в кінці.
- Як американці відносяться до війни в Україні - чи не набридала вона їм, чи згадують?
- Це більш циклічно, залежить від новин. Моє коло спілкування повністю підтримує Україну. В Америці багато людей, які слухають все, що каже Трамп і вважають так саме, але таких людей в моєму колі спілкування немає. У мене багато друзів-українців, тому, що в Америці зараз велика українська діаспора. І частина моєї роботи - привернути увагу до подій в Україні, не тільки новинами, а й мистецтвом. Щоб люди могли мати іншу точку зору, подивитись на це з іншої сторони і не забувати про те, що тут відбувається.
- Чи відзначають у США 8 Березня?
- Так. Але під час правління Трампа цей день став не таким помітним. Зараз є дуже багато важливих речей, такі, як війна в Україні і війна, яка розпочалась зараз - ситуація з Іраном. Тому ці речі потребують набагато більше уваги, більше висвітлення у медіа. Коли ми розберемося зі всім цим, то зможемо повернутись до звичайних днів і приділяти таким дням, як Міжнародний жіночий день більш уваги.
Три питання до художника про виставку
- Скільки часу працювали над проєктом?
- Ідея виникла влітку. Фото зроблені в жовтні. Була зроблена спочатку панорама і потім портрети всіх цих людей. Багато часу пішло на те, щоб записати історії людей, які можна буде пізніше прочитати за QR-кодом. Тому можна сказати, що підготовка тривала з вересня, - розповів журналістам Філ Бюлер.
- Що було найскладніше в роботі над проєктом?
- Передати емоції людей. На цих портретах у кожного в очах ми можемо побачити щось своє, дуже багато різних емоцій. Важливо допомогти глядачам по цей бік показати, що саме відчувають люди на портретах. Мені хотілося привезти проєкт в Україну і показати, що люди в Америці підтримують вас, що вони відчувають.
Думав, що найскладнішим буде збудувати циклораму. Але це виявилося найлегшою частиною. Я просто відправив файли і скетчі, як я це бачу. І потім для мене тут циклорама магічно з'явилась.
- Найулюбленіша фотографія на виставці "Ми Поруч. Документація" ?
- Моєї дружини.
Як працює галерея "Zaporizhzhia Biruchiy Art Centre"
Галерея "Zaporizhzhia Biruchiy Art Centre" ЦСМ відкрита з 10.00 до 19.00, з середи по неділю. Вихідні - понеділок, вівторок. Під час повітряної тривоги зачинений для відвідувань. Поряд, у кінотеатрі імені Довженка, є укриття.
Т. 050-424-20-54.
Читайте також: Картини з магічним ефектом - у запорізькому художньому музеї відкрили нову виставку
Виставка «Ми поруч. Документація» створена у співпраці симпозіуму сучасного мистецтва BIRUCHIY contemporary art project, ГО «Спілка Дослідників Сучасного Мистецтва», ГО «Платформа Сучасного Українського Мистецтва (США) та департаменту культури і туризму Запорізької міської ради.
Ми писали, які прем'єри готують в головному театрі Запорізької області.
Фото автора
