Замість додаткового часу й пенальті призначалися спринтерські забіги

Сьогодні в катарському місті Лусаїл визначиться чемпіон світу з футболу. Якщо фінальний матч завершиться внічию, призначать два додаткові тайми по 15 хвилин. А якщо й після них рахунок залишиться рівним, чемпіона виявить серія пенальті.

А от 73 роки тому в матчах на кубок газети «Большевик Запорожья» у разі нічийного результату переможець визначався несподівано й оригінально – за підсумками футбольної естафети. 

Як це проходило, читаємо в тому ж таки «Большевике Запорожья» за 25 жовтня 1949 року.


«11 година. На футбольне поле (стадіону імені «Комсомольської правди», пізніше він став «Локомотивом». – Авт.) вийшли для традиційного параду команди – учасниці турніру. Легкий осінній вітерець грає шовковими полотнищами спортивних знамен. Сім команд в урочистому марші пройшли повз трибуни.

Почалася спортивна естафета 11х105. За умовами турніру команді, яка показала кращий результат в естафеті, у випадку нічийного результату матчу надається перевага. Тому кожна команда намагалася якомога швидше пронести естафету. В упертій боротьбі кращий час показали футболісти ордена Леніна заводу «Запоріжсталь». Їхній час 2 хвилини 40 секунд. На 1,2 секунди більше – у команди електродного заводу. Найгірший час – 2 хвилини 50 секунд – у футболістів заводу «Комунар». 

Тобто, як ми розуміємо, зазначена в газеті естафета 11х105 означала, що перед матчами 11 футболістів кожної команди пробігали дистанцію 105 метрів. Кращий час переможців – 2 хвилини 40 секунд – свідчить, що гравці «Металурга», у середньому, долали ці 105 метрів за 14,5 секунди. Світовий рекорд з бігу на 100 метрів тоді складав 10,2 секунди, рекорд України – 10,6. 

Про те, як такий дивний спринтерський прапрадід сучасного овертайму вплинув на перебіг футбольного турніру в Запоріжжі 1949 року, дізнаємося з того ж пожовклого від часу спортивного репортажу.


«Перша гра – «Металург» - «Трактор» - закінчилася з нічийним результатом – 0:0. Кращий час в естафеті визначив перемогу футболістів «Запоріжсталі».

Цікаво й уперто проходив другий матч. Досвідчена клубна команда «Локомотив» (за півтора тижні до того він феєрично програв матч Кубка СРСР тбіліському «Динамо» 1:3 - у додатковий час, до речі (1:1). – Авт.) зустрілася з футболістами сільськогосподарського технікуму (сьогодні це Запорізький фаховий коледж комп’ютерних технологій. - Авт.). Студентська команда виявилася гідним супротивником залізничним футболістам. На 10-й хвилині центральний нападник господарів поля Стоганенко відкрив рахунок. Футболісти технікуму відповіли організованою атакою. Лівий крайній Камнєв пройшов брівкою поля з м’ячем, обвів захисників «Локомотива» і сильно пробив по воротах. Рахунок 1:1. Він не змінився до кінця гри. Перевага з естафети була на боці команди залізничників».

Ось так - без екстра-тайму і пенальті - визначали переможців у плей-оф запорізькі футболісти, яким би сьогодні було під 100 років. Погодьтеся, цікавий досвід. І, можливо, незаслужено забутий.


А кубок газети «Большевик Запорожья» тоді виграв «Металург». Повезло, як завжди, сильнішим.

Титульне фото: запорізькі футболісти 1949 року – команда «Металург» (можливо,  «Локомотив»). Серед них зірки – два брати, студенти інституту сільгоспмашинобудування (тепер Запорізька політехніка) Ілля Кікнадзе (четвертий справа) і Олег Кікнадзе (сьомий справа). Четвертий зліва – улюбленець публіки Віталік Зозуля. 

Фото надала Олена Коваленко

Де дивитися фінал чемпіонату світу з футболу Аргентина - Франція

НЕДІЛЯ, 18 ГРУДНЯ, 17:00, НАЖИВО

Телетрансляція

Місцеві канали Суспільного

Сайт Суспільне спорт

"Футбол 1" платформи Megogo (для власників підписок)

Радіотрансляція

Радіо Промінь (FM-частота в Запоріжжі 106,2 МГц)

Читайте також:  Виповнилося 20 років протистоянню запорізького "Металурга" з англійським футбольним клубом