У художньому музеї відкрилась виставка "Енергія кольору"
Виставка художника, викладача вищого професійного училища і художньої школи Євгена Прокоф'єва, яка відкрилась у Запорізькому обласному художньому музеї - справжній феєрверк кольорів. Його картини й малюнки на диво життєрадісні. Ця виставка, яка називається "Енергія кольору", – справжній антидепресант.
На виставці побувала журналістка zprz.city. Роботи тут зібрані за темами - автомобілі, місто Запоріжжя, козацтво.
Читайте також: У Запоріжжі показали кам'яні паляниці та тривожні вишивки художниці Жанни Кадирової
Дуже виразні картини з наскельними малюнками, які Євген Прокоф'єв намалював під впливом відвідування Кам'яної Могили під Мелітополем.
На жаль, реалії такі, що є і зала "Окупована спадщина" - Крим, Бердянськ, Кирилівка, Токмак, Василівка написані тоді, коли були вільні. Є й Кам'янське, де у художника була дача.
"Робота називається "Село, якого вже немає", Кам'янське у сірій зоні, там постійно йдуть бої. Можливо руїни якісь залишились", - з сумом каже Євген.
Всього в експозиції представлено 120 робіт.
Все почалося з квітів
Євген Прокоф'єв зі своїми яскравими експресивними роботами буквально увірвався у художнє життя рідного Запоріжжя у 2000 році.
Художник працює в унікальній авторській техніці, поєднуючи гуаш, акварель, акрил.
Увагу Євгена привертають різні речі та істоти. Але спочатку у нього була величезна кількість буйних натюрмортів з квітами. Щоправда, на цій виставці їх небагато.
Євген Прокоф'єв розповідає zprz.city:
- Все почалося 1999 року саме з квітів. Я працював дизайнером у будівельній компанії. Отримали замовлення на оформлення бенкетного залу. Замовник хотів, щоб були картини з красивими квітами - трояндами, півоніями, виконані у голландському стилі. Зробити треба було швидко.
Я звернувся до наших художників і як мені там "намалювали" ціни! Виходжу, а художник Анатолій Фомін, царство йому небесне, каже: "Женя, а ти що, сам не художник?"
А я з дитинства малював. Закінчив художню школу, навчався ось у цьому класі, де тепер розміщено одну із залів художнього музею з моєю виставкою. Закінчив Донецьке державне мистецьке училище. (А у 2011 році – Харківську державну художню академію. – Ред.).
Куратор проєкту також сказав: "Намалюй сам". Я в армії був художником, малював, а потім – усе. Займався проєктами, оформленням.
Згадав, що в училищі ми писали гуашшю і додавали туди водоемульсійку, щоб швидше сохло, а потім зверху вкривали даммарним лаком. Виходило швидко та ефектно, виглядали такі роботи як олійний живопис. Я сів і намалював кілька натюрмортів із квітами. "Пішло" швидко.
Коли прийшов замовник, то постало питання - як оцінити роботи. Розцінки були лише на дизайнерські та оформлювальні роботи, а це – художні. Запросили представників Спілки художників – худраду. Серед них був Анатолій Фомін: "Клас! Шикарні роботи". А його слово - закон. Роботи прийняли, мені заплатили добрий гонорар.
Голова ЗО НСХУ Ірина Гресик, яка теж була у художній раді, запросила мене на виставку. У мене не було жодної роботи! І я почав писати квіти.
Приніс роботи на виставку, це був рік 1999. Через деякий час мені дзвонять та пропонують продати роботу за 300 грн. Звісно, я погодився.
Практично всі квіти, які я тоді писав у великій кількості, більше ніж 250 робіт, продалися за кордон.
- Чому любите писати квіти?
- Тому що вони очищають палітру і для душі це корисно. Квіти - це вираз мого внутрішнього світу у певний момент часу. Настрій буває ліричний, а буває вибух емоцій.
- Як у вашій творчості виникли автомобілі, трамваї, яких теж чимало?
- Мені це завжди подобалося, ще з художнього училища, де я навчався на художника-оформлювача. Багато було пов'язано з технікою, конструюванням, проєктуванням, з архітектурою.
- А як з'явилося у творчості козацтво?
- Теж завжди подобалася ця тема, я ще у художній школі малював. У Запоріжжі вона витає у повітрі, особливо на Хортиці.
І після теми з квітами у нас було наступне замовлення оформити в торговому коледжі актову залу в українському стилі, оформляли разом з Анжелою (художниця Анжела Прокоф'єва – дружина Євгена. – Ред.).
- Як ви прийшли до свого стилю у живописі?
- Якось усередині виникло саме. Завжди так малював.
Службовий роман
- Яка робота на виставці улюблена?
- Яку написав на своєму першому художньому пленері, у 14 років. Викладач художньої школи Геннадій Олійник повіз нас, 10 учнів, на козацький хутір Червоні забори. Ми приїхали до села Біленьке, а далі транспорт не ходив. І ми йшли пішки. Писали там українські хати, що лишилися під очеретом.
До речі, Геннадій Олексійович і в Анжели викладав.
- Ви познайомилися з майбутньою дружиною у художній школі?
- Ні, на роботі, у нас був службовий роман. Прийшов після армії на оформлювальний комбінат на 8 селищі. Майстерні в нас були навпроти. Анжела запросила мене до своєї майстерні на день народження. Ось і все.
До речі, костюми для весілля ми придумали самі, нам не сподобалося те, що пропонували в ательє. У мене був фрак, штани-банани. А в Анжели - якась наворочена сукня. Коли співробітниці ательє почали шити наше весільне вбрання, то трохи бурчали, а потім їм так сподобалося. Згодом вони нас запрошували із собою на покази мод. Пізніше я продав костюм, потрібні були гроші.
- Чим зараз займаєтесь у творчості?
- Роблю маленькі акварелі, пишу українські хати. Розписували гільзи, ящики.
Одна з недавніх великих робіт – "В гостях у мольфарки".
Приходьте у музей!
Художній музей (вул. Незалежної України, 76-Б, зупинка "ТЦ "Україна") відкритий у п’ятницю, суботу та неділю з 10.00 до 16.00.
Вхідний квиток коштує 25 грн, пільговий - 15 грн.
Читайте також: Мистецтво з ароматом шоколаду на тлі моря – запоріжанка побувала на Венеційській бієнале: ексклюзив
По вихідним проводять "Творчі вихідні у музеї" (слідкуйте за афішею на нашому сайті або за сторінкою музею у фейсбуці).
Телефон для довідок 067-168-87-33.
Ми писали, що запорізька волонтерка показала незвичайні сітки-картини на фестивалі у Німеччині.
Фото автора
