В гранітах о. Хортиці та скель навколо відбито геологічну історію нашого краю
В Запоріжжі є унікальна пам’ятка – геологічний заказник « Дніпровські пороги». До його складу входять острови Хортиця, Байда та скелі посеред русла Дніпра. Цю досить невелику територію, площею 1383 га відрізняють не тільки краєвиди, що захоплюють дихання, а насамперед геологічне, біологічне та історичне різноманіття. Запорізький обласний краєзнавчий музей розповів про унікальну пам'ятку.
Читайте також: Як на курорті Запорізькій області розкопали скелет стародавнього слона - де унікальна знахідка зараз
Першими, хто усвідомив цінність цих місць і приклав багато зусиль, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь – були члени «Хортицького товариства охоронців природи», створеного 21 травня 1910 року. Але за радянських часів пам’ятка набула державного статусу тільки в 1974 році. Геологічна історія як порогів, так і островів починається з утворення порід, з яких складається Український кристалічний щит. Щоб уявити собі, коли це відбувалося, потрібно пояснити, що Український кристалічний щит є структурним елементом Східноєвропейської платформи. Вона представляє собою жорстку, тверду, стародавню частину континентальної земної кори, яка утворилася ще в докембрійські часи. Саме породи цього прадавнього фундаменту складають Український кристалічний щит.
Вік найдавніших порід фундаменту, які беруть участь у будові порогів та територій, що до них прилягають, складає приблизно від 3,65 до 3,4 млрд років. Кристалічний фундамент протягом всього періоду існування зазнавав різних тектонічних змін. В ньому утворювалися розломи та каскади завдяки яким Дніпро прорвав гранітний масив від сучасного м. Дніпра до сучасного Запоріжжя. Саме на цій ділянці русло Дніпра має каньйоноподібну форму, і проходить по одному із найдавніших розломів, де існували пороги – скелі, які виходили на поверхню і повністю перегороджували русло.
Читайте також: Калантирівка: як мікрорайон у Запоріжжі отримав свою незвичайну назву
Крім дев'яти порогів (Кодацького, Сурського, Лоханського, Дзвонецького, Ненаситця, Вовнизького, Будиловського, Лишнього, Вільного), над поверхнею води здіймалося понад 60 скель, поблизу яких налічувалося близько 60 островів. Найбільший поріг мав назву Ненаситець. Він простягався на 2 км, а висота водоспаду досягала 5 м. Загалом перепад води на порожистій частині Дніпра становив 33,5 м, а швидкість течії сягала 6 м/сек. Але з будівництвом Дніпрогесу було втрачено одне з унікальніших природних утворень - дніпровські пороги.
Завершував каскад Дніпровських порогів острови Хортиця, Байда і скелі, які їх оточують. Саме вони зараз і є територією заказника. Цікаво відмітити, що гранітна основа Хортиці перебуває під нахилом приблизно 30 градусів, що забезпечує велике біологічне різноманіття.
Також ми писали, що спеціалісти підрахували, якої шкоди завдав заказнику "Дніпровські пороги" підрив Каховської ГЕС.
